Крок від прірви: Варшава розблокувала історичний діалог із Києвом Четвер, 17 січня 2019, 16:38 — Юрій Панченко, Європейська правда

Українсько-польські відносини позбулися одного з двох найбільших подразників. Конституційний суд Польщі нарешті прийняв довгоочікуване рішення, скасувавши дію "української частини" поправок до закону про Інститут національної пам’яті. Довгоочікуване – адже рішення щодо "ізраїльської частини" (щодо правок, які викликали протести Ізраїлю та засудження з боку США) Конституційний суд Польщі прийняв на півроку раніше. Нагадаємо, що прийняття вказаного законопроекту стало одним із ключових законодавчих досягнень ультраправої партії Kukiz’15 – і відразу викликало міжнародні протести. Детальніше про норми цього закону – в нашій статті "Заборонений Бандера: які наслідки матиме польський закон про історичні злочини", яка вийшла рік тому. Втім, більшого розголосу отримала не його українська частина – кримінальна відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів у 1925-1950 роках, а також злочинів українських формувань, які були колаборантами ІІІ Рейху під час Другої світової війни", а відповідальність за твердження про польську провину у військових злочинах Другої світової. Разом із тим у польському експертному середовищі була упевненість у тому, що й "українська частина" закону про ІПН буде скасована. "Склалася така дивна ситуація, коли ніхто не хоче назвати себе батьком української частини закону про Інститут національної пам’яті! Хоча б тому, що тепер зрозуміло, що цей фрагмент є результатом дуже виразного впливу російських спецслужб. І його логічно ніхто не може пояснити", – наприкінці минулого року розповів в інтерв’ю ЄвроПравді відомий політолог, радник глави МЗС Польщі Пшемислав Журавський вель Граєвський. Зрештою, подання до КС з проханням визнати ці норми антиконституційними подав президент Польщі Анджей Дуда. Отже, що означає рішення Конституційного суду і якими тепер будуть відносини України та Польщі? Можна сказати, що ці відносини наразі повернулися до ситуації початку минулого року – до ухвалення вказаного закону. Проте проблема полягає в тому, що й тоді криза відносин була помітна усім. В першу чергу йдеться про введення Україною мораторію на ексгумаційні роботи – крок, який вкрай болюче було сприйнято у Польщі. Після цього мораторію широкого поширення набуло твердження про "історичну кризу" між країнами. Вирішити цю кризу спробували президенти двох країн – у грудні 2017 року Петро Порошенко та Анджей Дуда у Харкові узгодили план заходів із вирішення цієї кризи. Цей план так і залишився на папері. За оцінкою з Польщі – через небажання України виконувати свої зобов’язання. За українською оцінкою – через прийняття відверто антиукраїнського закону. https://www.eurointegration.com.ua/experts/2019/01/17/7091691/