Karl Volokh мережа

Всі тішаться із тотальної перемоги опозиції в Гонгконгу, хоча права місцевих органів самоуправління там дорадчі, а самий анклав продовжує, як нагадав міністр ЗС, «належати» комуністичному Китаю. Що ж змінилося практично? А те, що є визнане усіма вільне волевиявлення народу, котре тепер відкриває дорогу до різних способів тиску на КНР - аж до визнання незалежності Гонгконгу західними державами, якщо таке коли-не будь станеться. А з цього витікає, що китайцям тепер доведеться ставитися до проблем і волі цієї екс-колонії Великобританії набагато уважніше. Міг би тільки порадіти за гонгконгців, якби не одна обставина: подібний сценарій, хоч і в абсолютно інших, штучно створених окупацією і гібридною війною, умовах готують нам закляті брати з Унітазії. Саме вибори з абсолютно зрозумілим результатом і прогнозованими наслідками втюхують під виглядом мирного врегулювання збіговиську малограмотних дилетантів і відкритих чекістських агентів, котре визначає сьогодні українську зовнішню політику. На відміну від Китаю, на нас тиснути легко. Ми не тоталітарний режим, дуже залежні економічно і безпеково від Заходу, не є ядерною, тим паче - супердержавою, і членом РБ ООН. Після виборів у ОРДЛО ми потрапляємо в стовідсоткову залежність від зовнішньополітичної кон‘юнктури і вірогідність повернення до обійм «русского мира» стає максимальною. Якби я вірив, що такий сценарій на Банковій розуміють і що він їх не влаштовує, радів би за жителів Гонгконгу набагато більше.https://www.facebook.com/karl.volokh/posts/2413354065459490