среда, 1 января 2020 г.

Роман Кулик

Під ранок подивились звернення Зеленського. Задля спортивного інтересу. Картинка гарна, подача креативна, так, але це примітивне і зараз навіть шкідливе послання нації. Повне нівелювання усіх націєцентричних речей та інституцій: від «неважливо якою мовою»до «неважливо яка церква» та «чиїми іменами названі вулиці та пам‘ятники». Тотально «ковбасна» плебейська риторика для суспільства без цінностей і самоповаги, де єдиним критерієм виміру ефективності влади та користі держави є суто якість дорожного покриття та розмір пенсії. І ці речі також важливі, але ж не відірвані від решти та ситуації в країні. Бо тут маятник хитнувся у радикально протилежний бік. Причому що за манія на «об‘єднанні нації?». Ніби ми тут дійсно на порозі громадянської війни, тільки і розмови про це. І якби це вело до тези «єднаймось заради відсічі російській агресії» чи звучало років так через 30 після формування сильної України - було би чудово. Але ж це все поза контекстом. Просто єднаймось, ватники і бандерівці, патріоти і решта, бо в нас же однаковий паспорт. Бляха... Місця для РФ у промові, звісно ж, не знайшлось. Уже традиційно. Ну і дико було би, після вітання Путіна з новорічними. І рефреном «потрібен мир, мир», що взагалі викликає враження, ніби цим суспільство готують до важких «компромісів» заради омріяного миру. Це навіть не пустий виступ, а нав’язливе нівелювання усього, що було зроблене за останні роки. Навіть у переліку історичних постатей. Беззуба промова, просякнута малоросійством. Чи знайде вона відгук у суспільстві? Беззаперечно - дуже проста концепція, для розуміння якої не треба докладати інтелектуальних зусиль. Для мене ж і моїх друзів - це маячня. Бо нам є різнця, чиїми іменами названі вулиці, чия церква, чия мова і решта тих речей, які для президента Зеленського в категорії «какая разніца».https://www.facebook.com/romanvkulyk/posts/2618483988220267

Комментариев нет:

Отправить комментарий