Олексій Панич

Привітання Зеленського з Новим роком - дивовижна, химерна суміш прийнятних та позитивних тез із підривними та згубними для країни. Дуже нагадує сумнозвісне правило "40 на 60". Ось фрагмент, розберімо його по фразах: * - Навчитись жити разом у повазі. Заради майбутнього своєї країни. ТАК - Адже уявляємо ми його однаково: це успішна та квітуча країна, де немає війни. ЗАЛЕЖИТЬ НЕ ТІЛЬКИ ВІД НАС. ЯКЩО ВОРОГ ПРИЙШОВ ДО НАС ІЗ ВІЙНОЮ, ЯК ЗРОБИТИ "НЕМАЄ ВІЙНИ"? КАПІТУЛЮВАТИ? - Країна, яка повернула своїх людей та свої території. ТАК. ІНШЕ ПИТАННЯ - ЯКОЮ ЦІНОЮ ТА В ЯКИЙ СПОСІБ - Де неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована. НАПРИКЛАД, ВУЛИЦЯ СТАЛІНА. АБО ПУТІНА. АБО ЧІКАТІЛО. ХІБА ЦЕ ВАЖЛИВО? - Де немає різниці біля якого пам’ятника ти чекаєш дівчину, в яку ти закоханий. ЧИ ТО ПАМ'ЯТНИК БАНДЕРІ, ЧИ ГЕРОЯМ НКВС - ЯКА РІЗНИЦЯ? В НКВС ТАКОЖ СЛУЖИЛИ УКРАЇНЦІ, ЧОМУ Б НЕ ПРОСЛАВИТИ І ЇХ ЯК ГЕРОЇВ? - І якщо ми бачимо майбутнє однаково, це повинно нас об’єднати. ТАК; АЛЕ - ЯК САМЕ "ОДНАКОВО"? З ПАМ'ЯТНИКАМИ БАНДЕРІ ТА СТАЛІНУ НА СУСІДНІХ ВУЛИЦЯХ? * Національне примирення - це добре. Але національного примирення "без берегів" не буває, бо "без берегів" не буває нації. Нація починається з ментальних кордонів: "ось це і це для нас неприйнятно, а про решту давайте домовлятися". І ще: на одному добробуті ідею нації не побудуєш. Бо добробут буває не лише в Україні. Це не національна ідея; це ідея "ковбасного патріотизму": "де заможніше, там і батьківщина". А це ми вже чули - там же, де чули "все буде Дамбас". Повний текст привітання тут: https://bit.ly/2QesDuQ https://www.facebook.com/oleksiy.panych/posts/2652144158236778