среда, 26 февраля 2020 г.

щодо підсумків зустрічі в Аммані

⚡️⚡️⚡️Решения, которые касаются вопросов общеправославного значения, включая предоставление автокефалии определённым Церквям, должны приниматься в духе межправославного диалога и единства, и на основе общеправославного консенсуса.

Из итогового пресс-релиза встречи Предстоятелей и представителей Православных Церквей в Аммане.

#встреча_в_Аммане

⚡️⚡️⚡️Относительно существующей церковной ситуации в Украине участники встречи также признали, что для соответствующего уврачевания и примирения необходим Всеправославный диалог.

Из итогового пресс-релиза встречи Предстоятелей и представителей Православных Церквей в Аммане.

#встреча_в_Аммане

⚡️⚡️⚡️К концу года может состояться ещё одна встреча,  подобная Амманской.

⚡️⚡️⚡️Участники совещания в Аммане пригласили патриарха Варфоломея на свою следующую встречу.

"Делегации согласились с тем, что они должны собраться как братья, желательно до завершения текущего года, с целью укрепления уз братства с помощью молитвы и диалога. Участники надеются, что Его Святейшество Константинопольский патриарх Варфоломей с его общеизвестным первенством чести присоединится к этому диалогу с его братьями-Предстоятелями".

Из итогового пресс-релиза встречи Предстоятелей и представителей Православных Церквей в Аммане.

#встреча_в_Аммане

Еспресо

Гончарук про відставку та наші на п'єдесталі. 5 головних новин четверга до вечері 👇

🔹 "Скільки себе пам'ятаю, мене звільняють", - Гончарук прокоментував чутки про відставку

🔹 Голова ПриватБанку заявив про високий ризик того, що банк повернуть Коломойському

🔹 Зустріч глав МЗС нормандської четвірки планується за місяць, - Пристайко

🔹 Уряд пропонує доплачувати українцям по 500 грн на місяць за більш пізній вихід на пенсію

🔹 Чемпіонат Європи з біатлону: Підгрушна здобула срібло, а Підручний приніс Україні бронзу

уп

Про що усі говорили 26 лютого? П’ять головних новин середи: 
 
1. Зеленський розглядає кандидатуру Сергія Тігіпка на пост прем'єр-міністра — джерела.
 
2. Сурков заявив, що "України немає, є українство" і що "Донбас не заслуговує такого приниження", як повернення до її складу.
 
3. В ОПУ розглядають нових кандидатів на посаду міністра закордонних справ, і одним із них є "сірий кардинал" МЗС часів Януковича Руслан Демченко.
 
4. На Банковій біля Офісу президента чоловік підпалив себе — полум‘я намагалися швидко загасити, але чоловік встиг отримати опіки.
 
5. Зеленський підписав указ про запровадження Дня спротиву окупації Криму, який відзначатимуть 26 лютого. Деталі

Лента 24

Источник в СБУ: На фоне всех событий в Украине многие не замечают, что Венгры уже проводят агитационную политику среди местных жителей Черновицкой области по поводу этнических утеснений. Не успеем оглянуться, как еще одну часть оттяпают. Надо поосторожней и пожестче вести политику с Венгерскими партнерами...https://t.me/paperukr/5175

PavlovskyNews

Главное из выступления Владимира Зеленского на форуме, посвященного Крыму Основные тезисы и цитаты: - Предыдущая власть указывала, что «Крим – це Україна», однако сами крымчане не могут получить даже кредиты в украинских банках, поскольку финмониторинг внес их в зону риска - На Чонгаре построят хаб. Там будет центр предоставления административных услуг, зона отдыха и другие объекты для крымчан - «Сегодня мной подписывается Указ о сопротивлении оккупации Автономной республики Крым и города Севастополь. Этот день будет отмечаться ежегодно 26 февраля» - «Крымчане должны знать, что власть о них не забыла» - «Канал АТР продолжит вещание, никто не лишит их государственной поддержки. Этот вопрос решится в ближайшее время» - В пунктах пропусках должны быть комфортные условия: освещенная дорога в хорошем состоянии и нормальные туалеты - Украина и Турция договорились о строительстве 500 квартир для крымских переселенцев. В ближайшее время турецкая сторона определит участки для строительства.https://t.me/pavlovskynews/1268

Старая площадь

Сурков блистает на междусобойчике: адъютант Чеснаков берёт интервью у ВЮ для «Актуальных комментариев», тех самых, где Сурков лично курирует рубрику «Путинизм». В такой уютной атмосфере Владислав Юрьевич чувствует себя настоящим героем — высказывания о «принуждении Украины силой к братским отношениям», расстройстве украинствующих умов, Бандере и пафосные слова «занялся украинским направлением» свидетельствуют лишь о том, что наш воробушек Сурков и в самом деле считает себя ястребом российской внешней политики. Хотя самого Суркова, возможно, критиковать и не стоит — уж какая у нас внешняя политика, такие у нас и ястребы, тем не менее даже по тексту чувствуется глубокое придыхание Чеснакова, задающего вопросы, Сурков считает свои достижения прямо-таки частью всемирной истории. От текста сильно пахнет экстазом, в котором слились эти мужчины. В 2013-ом, рассказывает Сурков, он уже догадался, что будет "настоящая борьба с Западом. Серьёзная. С жертвами и санкциями" — в таком случае простым русским людям никогда не понять, отчего предсказанная ВЮ война на Донбассе не была прекращено столь же эффективно, как был взят Крым. То есть объяснить это можно, конечно, но тогда никакого героя из Суркова не получится. Поэтому, даже если не разбираться с продолжающимися обстрелами Донбасса (российское ТВ уже их почти не замечает), крайне запоздалыми мерами по гражданству для украинцев, забытыми на годы в украинских тюрьмах россиянах и прочем, нынешнее интервью Суркова уж точно не стоит растаскивать на пафосные цитаты и восхищенное цитирование. Ничего выдающегося, кроме блистания на таких вот уютных междусобойчиках, он не сделал, а что сделал — то сильно запоздало.https://t.me/staraya/3746

Die Welt: Поразка України в обороні від Росії підірве майбутнє демократії в Європі Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/world/10891088-die-welt-porazka-ukrajini-v-oboroni-vid-rosiji-pidirve-maybutnye-demokratiji-v-yevropi.html?utm_source=telegram&utm_medium=telegram&utm_campaign=telegram_site

Західна оборона від посягань Путіна на українську територію продовжує розпадатися, й дедалі більше доказів вказують на це. Україна може стати жертвою глобальних політичних зсувів, які відбуваються зараз. Ключові сили в Європі, такі як Франція й Німеччина, віддаляються від США. Через це вони стають дедалі більше відкритими до перезавантаження відносин з Росією Володимира Путіна. Крім того, хоч Вашингтон підвищив економічну й військову підтримку Києва всупереч шкідливим маневрам президента Дональда Трампа, він не бере участі в прямих переговорах з Москвою щодо майбутнього Сходу України, - пише німецьке видання Die Welt. Ніхто не може бути впевнений в тому, що в якийсь момент Трамп наважиться укласти «угоду» з володарем Кремля, яким він захоплюється, ціною українських інтересів. Читайте такожDie Zeit: Війна в Україні триває, хоча Росія її заперечує, а українці хотіли б забути Для України це означає велику загрозу стати розмінною монетою в процесі потепління відносин між Заходом і Москвою. Коли в грудні лідери «Нормандського формату» знову зібралися в Парижі після тривалої перерви, була велика надія на прорив у наближенні миру на Донбасі. Одним з потрібних кроків стали нові домовленості про припинення вогню. Але численні випадки з минулого, які стосувалися як Україну, так і Сирію, повинні були вже навчити Захід, що для Путіна порушувати обіцянки – це щоденна рутина. Die Welt нагадує про масивні артилерійські атаки й наступ російських окупаційних військ минулого тижня, націлені посунути вглиб України лінію розмежування. Ці бої були настільки інтенсивними, що їх можна було порівняти з подіями 2014 року. Вони повинні остаточно випарувати всі ілюзії про щире бажання Кремля вести переговори про мир. Особливо якщо звернути увагу на те, що агресивні російські атаки сталися в тій частині фронту, на яких наприкінці минулого року були відведені війська. Навіть невеликі символічні успіхи, які було дуже складно досягти, раптом були перекреслені. Читайте такожAtlantic Council: Російська атака на Донбасі довела, що Путіну неможна вірити Однак, Єврокомісія відповіла на атаки вже стереотипним закликом до Росії «використати свій вплив на збройні формування в повній мірі й швидко», так ніби війська на Донбасі діють за власним бажанням й без присутності Кремля. За допомогою військового наступу, який тривав пів дня, Путін насправді послав Заходу й українському президенту Володимира Зеленському чіткий сигнал: ніщо на Донбасі не відбувається без його волі. Якщо переговори не рухаються в бік виконання його бажань, він може посилити військове насильство знову. Тактика президента Росії полягає у вдаванні бажання вести переговори без відступу від своєї мети назавжди закріпити контроль над окупованими територіями на Донбасі з метою подальшої дестабілізації всієї України. І вона допомагає йому посилювати розкол всередині українського суспільства. Завдяки Зеленському в України з’явився президент, який дуже радо вірить у бажання володаря Кремля досягти миру й вже зробив багато поступок. Читайте такожFinancial Times: Війна Росії проти України може дати початок кривавій ері анексій Тому що виконання передвиборчої обіцянки швидко закінчити війну на Донбасі пов’язане з політичною долею самого Зеленського. Обмін в’язнями й угода про транзит російського газу дозволила йому показати перші невеликі успіхи. Але їхня ціна була високою. Обмін був не рівним. Але навіть заради цього Зеленському довелося виконати вимогу Путіна відпустити колишніх бійців «Беркуту», які влаштували кровопролиття на Майдані. Також українській стороні довелося вести прямі переговори з російськими маріонетками в Донецьку й Луганську. Тепер з’явилися розмови про проведення виборів у незаконних «народних республіках» на Донбасі до кінця жовтня. Але без виведення російських військ й роззброєння так званих «сепаратистів» такі «вибори» під дулом автоматів окупаційних сил лише легітимізують російську окупацію. Зеленський офіційно наголошує, що вибори будуть проведені лише за умови припинення вогню й виведення російських військ. Але не зрозуміло, як цього досягти до жовтня. Видання пише, що лише масивний тиск Заходу може змусити Путіна зробити серйозні поступки Україні. Однак, свіжа цинічна демонстрація жаги Кремля до агресії не завадять президенту Франції Еммануелю Макрону просувати свій «стратегічний діалог» з Москвою на противагу США. Федеральний уряд Німеччини не відмовиться від посилення економічних зв’язків з Росією попри всі санкції ЄС. Макрон не говорив про зняття санкцій на Мюнхенській конференції з безпеки на початку лютого. Але він заявив, що вони неефективні, повторивши тим самим твердження Кремля. Федеральний міністр економіки Петер Альтмаєр нагадав на зустрічі з німецьким бізнесом в Берліні минулого тижня про «напругу» між Німеччиною і Росією. Однак, він додав, що тепер «вперше за багато років» з’явилося відчуття «надії» на вирішення головних політичних проблем, маючи на увазі переговори щодо Донбасу. Саме тоді, коли війська Путіна атакували українську армію, німецький міністр говорив про бажання уряду своєї країни розширити економічні відносини з Росією. Читайте такожFinancial Times: Україні не варто мріяти, що Росія поверне Донбас після звільнення Суркова Видання також нагадує про скандальні «12 кроків» до миру в Україні, які були представлені на Мюнхенській конференції. Їх склали американські й російські експерти, але без участі українських представників. Документ, підписантом якого став серед інших і голова Мюнхенської конференції Вольфанг Ішингер, посилила страх, що долю України будуть вирішувати у неї за спиною. Особливо тому, що в документі йдеться про широкі дебати щодо «української ідентичності», в яких повинні брати участь Росія, Угорщина і Польща. Подальша доля горезвісного документу наразі лишається невідомою. Однак, сам факт його створення може бути черговим індикатором занепаду оборони Заходу проти посягань Путіна в Україні. Всі політичні сили, а також сили громадянського суспільства на Заході, які серйозно налаштовані захистити ліберальну демократію, повинні максимально потужно виступити проти цієї тенденції. Вони не повинні дозволити Україні стати жертвою, принесеною заради вирішення нібито більш важливої глобальної кризи. Важливість української боротьби за свободу в Європі не можна забути. Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/world/10891088-die-welt-porazka-ukrajini-v-oboroni-vid-rosiji-pidirve-maybutnye-demokratiji-v-yevropi.html?utm_source=telegram&utm_medium=telegram&utm_campaign=telegram_site

Чичерина "прибыла" в Борисполь, в СБУ все отрицают – ФОТО https://beztabu.net/novosti_t4952

Об этом сообщает БЕЗ ТАБУ со ссылкой на пост подруги "ДНР". "Доброе утро, Борисполь", - написала Чичерина в Facebook. В комментариях один из подписчиков спросил певицу "их ли уже Киев". "Киев-мать городов русских, мы не оставим города свои!", - ответила одиозная особа. https://beztabu.net/novosti_t4952 Отметим, что в СБУ и погранслужбе Украины прибытие Чичериной в Борисполь отрицают. "Не могу сказать, почему они запостили именно аэропорт "Борисполь". Не исключено, что это какая-то провокация со стороны или данного лица, или тех сил, которые поддерживают ее. Данное лицо границу Украины не пересекало. А если бы пересекало, то она находится на контроле, и ее бы не пустили с проставлением запрета на въезд на 3 года", - заявил пресс-секретарь ГПС Андрей Демченко. Для справки Юлия Чичерина – российская певица, поддерживающая боевиков "ДНР" и отметившаяся скандальными заявлениями в адрес Украины. На данный момент ей запрещен въезд в нашу страну. Напомним, в России поймали "Черного Ленина": Его отправят в Украину. https://beztabu.net/novosti_t4952

Vitaliy Shabunin

Зеленський призначив заступником РНБО махрового корупціонера часів Януковича - Олексія Соловйова. «Середній обсяг у вигляді хабарів міг сягати двох мільярдів гривень на рік зі всього фармринку за всі дозвільні системи. По суті, він в ручному режимі дозволяв чи не дозволяв препаратам бути на українському ринку. Наприклад, він півроку не давав дозвіл на ввіз препаратів для онкохворих діток як гуманітарну допомогу лише з тієї причини, що в них шрифт у документах був не 13 розміру, а 11-го... " http://bit.ly/2PtmdHs. Я так розумію, що в РНБО Соловйов буде займатися питаннями епідеміологічних загроз. З цього приводу згадалася публікацію на "Історична Правда" про корупцію чиновників під час карантину Севастополя в 1829 р. Тоді це скінчилося тим, що обурені городяни вбили війського губернатора міста Ніколая Столипіна. Та сама невдача спіткла тодішнього Авакова (Воробьйова), який спробував придушити обурення людей урядовими військами http://bit.ly/2ThEMiF. https://www.facebook.com/vitaliy.shabunin/posts/10157074403809537

Юрий Бутусов

Коломойский, Боголюбов, Палица и Киперман создали компании для производству 155 мм снарядов и орудийных стволов. Но это не похоже на оружейный бизнес, а скорее, на какой-то политический проект. 13 февраля сенсационно прозвучала новость о том, что Игорь Коломойский, Геннадий Боголюбов, Игорь Палица и Юрий Киперман - создатели группы "Приват", 29 января создали две компании ООО "Таргет-М" и ООО "Рокит-М" для производства вооружений. Список учредителей большой - в том числе граждане США и партнеры Коломойского Мордехай Корф и Уриэль Цви Лейбер. Судя по составу дело намечается очень серьезное и масштабное. Однако настораживает, что соучредителем "Таргет-М" стала американская компания "Грей Фокс Интернешнл". Вспомнилось, что 15 января НАБУ выдвинуло подозрение бывшему замминистра экономики Юрию Бровченко в растрате 8,2 миллионов долларов государственных средств по очень громкому делу - "Укроборонпром" по согласованию с Бровченко перечислил деньги американской компании за поставку производственной линии 155 мм снарядов на завод "Артема", но деньги исчезли, оборудование не поставлено, план производства был сорван. Провальный контракт Бровченко и "Укроборонпром" заключили с американской компанией... "Грей Фокс Лоджистикс". Какое похожее название. Но не только это совпадение удивляет. Источники Цензор.Нет, близкие к владельцам компании "Таргет", утверждают, что американские соучредители обещают привлечь в Украину инвестиции и технологии из США в производство 155 мм снарядов и даже в производство артиллерийских стволов 155 мм. Якобы американские соучредители заявляют, что у них есть экспортные заказы на 155 мм снаряды и стволы, и они считают, что выгодней всего это производить в Украине. Возможно ли сие? 155 мм артиллерийские снаряды и стволы орудий 155 мм - это особо важная военная технология. Орудия 155 мм производятся на трех государственных арсеналах США, это не доверяется частным фирмам, это собственность правительства США. Могут ли продать американцы эти технологии частным фирмам? Нет. Только государству. Для экспорта такого высокого уровня необходима специальная лицензия, которую надо согласовывать в Вашингтоне. Можно ли это сделать без участия украинских дипломатов и военных? Нет. Для организации производства надо не просто купить производственную линию - надо приобрести американского качества сталь, другие материалы, специальное оборудование для стволов и снарядов, причем такого качества, которое в Украине не производится, надо создавать целый производственный комплекс. Все это надо налаживать, все эти материалы также лицензируются, будет ли выгодно такие снаряды производить на экспорт? Нет. Очевидно, такой проект может быть рассчитан только на внутренний рынок Украины. Закупка технологий вообще гораздо дороже, чем покупки самой боевой техники. Ведь американцы продают своим союзникам самоходные гаубицы М109 по бросовым ценам - так, Латвия купила американские САУ 155 мм по смешной цене 140 тысяч евро за штуку! Да и производство снарядов 155 мм широко распространено в мире. Если есть договоренность с Вашингтоном, то гораздо дешевле получить орудия и снаряды с американских складов по программе военной помощи. Вот только проблема в том, что Украине продавать орудия калибра 155 мм и снаряды к ним пока ни одна страна не готова. Только Турция продала небольшую партию снарядов для испытаний после многомесячных переговоров. К сожалению, по многим видам вооружений поставка в Украину до сих пор закрыта. Поэтому потребность в производстве в Украине своих снарядов и своих орудий 155 мм есть. Я поддерживаю конкуренцию, и приветствую желание частных компаний производить вооружение и привозить технологии. Но за этим должен стоять трезвый расчет, чтобы не загнать государство в проблемы. Бизнеса и технологий в этом проекте пока не видно, а вот политическая заявка и резонанс громкие. Пока цель этой игры не ясна, и не ясно, зачем такая толпа известных людей записалась в учредители. Но это явный признак, что ожидаются действия. https://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/3761084723931796

Рух Опору Капітуляції

26 лютого - День Кримського Спротиву 6 років тому в різних містах Криму патріоти розпочали опір російським окупантам. Сьогодні, о 19:00, ми йдемо під посольство РФ (пр. Повітрофлотський, 27). Окупанти мають піти з Криму! https://www.facebook.com/events/811122379374678/ #РОК #LIBERATECRIMEA https://www.facebook.com/rok.org.ua/photos/a.333919790811464/547125149490926/?type=3&__xts__%5B0%5D=68.ARCzBdvLm1gJ3qBoA32m1J_shpF-06MrPTZPA4Ia9adUljMTBfbRXW8PLq9wUGOv1lc3fSb0Wfe54NXMc8MNQVTGnvmVXTUkgtQnrAmKbOkOixC0qYUSPsws7A4bkDIJulKft_nTv_dqo_L5K2TNfN7_mnmNb2LOp68NFjWh-S6wY_A62DJlRaJV7Tsi1tvy6Oe-wssRnuRc5cYnvnJRTJTYQvUoURVgRO6bbzn7QXH0f25E3nAq9T_W0o6sIpUs0VAjRAXUxwsr-iOQFif8r2IMMI88CIJ1nb7dBvv2SU9zfC53Jj-7t7lqLgfRjdqPuXrRPutdh3_k3JQYLmTpeWQ9Y1sH4EOlcRO6rChvVP0_ZC6wNf7EtGA&__tn__=-R

Ігор Мосійчук: Порошенку дали гарантії, що він не сяде. І він не сяде

Екс-нардеп Ігор Мосійчук – в тренді. Він веде модний нині телеграм-канал, але не анонімний, а "іменний". І пише про багато речей, в тому числі – про силовий блок. В керівництві правоохоронних органів можливі відставки, але, як постійно підкреслює Мосійчук в інтерв’ю 112.ua, лава запасних у команді Володимира Зеленського – закоротка. Як наслідок – до керма стають непрофесіонали, і така ситуація спостерігається у всіх відомствах. Кадри підбираються за принципом близькості до президента та у відповідності до його персональних симпатій. А за цим слідує неминуче – провал за провалом. Їх Мосійчук перераховує наприкінці розмови, наголошуючи, що із такою низкою програшів нинішній голова президентського офісу Андрій Єрмак протримається на посаді недовго. І не тільки він один. "Посипатися" обіцяє вся президентська вертикаль, разом із "вишенькою на торті" – самим Зеленським. Це може здаватися перебільшенням, але інтерв’ю у із Мосійчуком ми записували за день до оприлюднення нових рейтингів, які зафіксували значне падіння популярності Зеленського. І це вперше за весь час його правління. Досі президенту вдавалося триматися на плаву – попри невиконання ряду своїх обіцянок та очевидний ідіотизм дій своєї команди. Та все колись трапляється вперше, і ось вперше залізобетонна підтримка глави держави дала тріщину. За таких умов позиція силових структур має відігравати для Володимира Зеленського особливо значущу роль. В тому числі, і якщо говорити про структури антикорупційні, тобто ті, в чиїх руках можливість "саджати" як соратників "гаранта", так і його противників. З цього й починаємо розмову. - Наприкінці грудня ви казали, що ДБР, ймовірно, очолить заступник голови ОП Андрій Смирнов. Бо він ближчий до Зеленського і зручніший для нього. Але вже 2 місяці в.о. голови – Венедиктова. Смирнов підвів? Чи Венедиктова таки краще справляється? - Президент вирішив не зосереджувати вплив на силові органи однією групою. На той момент головою ОП був Андрій Богдан, і ні для кого не секрет, що Смирнов прийшов в офіс президента саме за його протекцією. Гадаю, Зеленський ухвалив рішення щодо Венедиктової, щоб збалансувати розклад сил. Але візьмемо до уваги, що конкурс на голову ДБР ще не відбувся, і що він, по суті, буде профанацією. Всі розуміють, що Венедиктова склала повноваження народного депутата не просто так. - Буде постійною головою? - Звичайно. Їй дані певні гарантії. Інакше вона б не відмовлялася від мандату. - Зараз Венедиктова не виключає силового приводу Порошенка на допит. Власне, суд вже дав на це добро. Це справді те, чого хоче Зеленський? - Я не знаю, чого хоче Зеленський. Питання в тому, що велика кількість кримінальних проваджень проти Порошенка викликає таку саму лавину викликів на допит. Думаю, це зроблено для того, аби він займався одними лише допитами і більше нічим. Але він туди не ходить. І та частина суспільства, яка хоче притягнення його до відповідальності, розцінює це як те, що він просто знущається над ДБР. Саме тому детективи звернулися до суду і суд дав дозвіл на примусовий допит. - Це все зрозуміло. Але Зеленський усвідомлює, що атака на Порошенка б’є по ньому самому? - На рейтинг Зеленського це не вплине абсолютно. 73%, які були за Зеленського, голосували проти Порошенка. І навіть та частина зе-виборців, яка розчарувалася у президенті, не стала тепліше ставитися до Порошенка. Та й, крім того, йому дані гарантії – відносно того, що ніхто його по-справжньому до відповідальності притягати не стане і сидіти він не буде. Гарантії ці дані через міжнародних партнерів. А всі ці тягання на допити – задля видимості: ми, мовляв, працюємо. Якби Порошенко хоча б на мить припускав свій арешт, його в країні уже б не було. Величезна кількість людей на виборах голосувала за вирок Порошенку, не розуміючи, що цей вирок – виправдальний. - А що говорять інсайдери про екс-голову ДБР Трубу? Верховний Суд не задовольнить його оскарження президентського указу про звільнення? - Думаю, його оскарження ні до чого не призведе. Це по-перше. По-друге, призначення Труби є незаконним. Президент Порошенко не мав права, згідно із Конституцією, призначати ані Трубу, ані будь-кого іншого. Так само і з головою НАБУ. - Про НАБУ – пізніше. Як поведе себе ображений Труба? Його "прорве" фонтаном компромату? - У нього, без сумніву, є ціла тека цікавих записів. Він може повести свою власну гру чи скооперуватися з кимось. Але чи буде він це робити? Ми не знаємо його політичних планів. Так само, як не знаємо, і яка конфігурація буде перед місцевими виборами, а тим паче – перед президентськими. Ті, хто розчарувався у Зеленському, не стануть підтримувати "старих" політиків. Якщо будуть нові проекти і нові партії, не можна виключати, що хтось покличе Трубу до себе. Тим паче з його багажем. - Тепер про НАБУ. Ви пишете, що після звільнення Ситника буде відкрито кримінальну справу проти нього та екс-нардепа Сергія Лещенка. І що конкретно їм інкримінуватимуть? - Там буде цілий букет. Є факт покривання Лещенка. Тобто було зареєстроване провадження щодо незаконного збагачення, а закрив його саме Ситник. Хоча й були всі підстави для розслідування. - Це ви про квартиру Лещенка? - Так. Не знаю, на які гроші насправді купувалася та квартира, але знаю, що підстав закривати справу без розслідування не було. Тут свідком може виступити Юрій Луценко. Це йому колишній посол США Марі Йованович надиктовувала перелік осіб, які не підлягають кримінальному переслідуванню. І Лещенко там був номером один. Але є і другий момент – незаконне втручання в американські вибори. Тобто саме втручання розслідувати не будуть, але є фальсифікації, пов’язані з так званою "амбарною книгою Партії регіонів". Там вся інтрига була закручена на підставі свідчень Лещенка, а вони були неправдиві, що вже доведено. Наприклад, йшлося про те, що в тій книзі був підпис Манафорта. Але Манафорт, навіть отримуючи незаконні кошти (що вже американським судом встановлено), ніколи там не розписувався. Так що розслідування по цьому навряд чи уникне як Ситник, так і Лещенко. Ці два персонажі знаходяться на першій лінії вогню Трампа. - І хто цією справою займатиметься? Наступний голова НАБУ? - Наступний голова НАБУ. Або ж наступний голова СБУ, якщо ця організація з мертвої перетвориться на живу. Або ж офіс генпрокурора, хоча зараз Рябошапка так само залежить від зовнішніх чинників, як і Лещенко. Словом, якщо правоохоронна система України буде повністю кадрово оновлена, тоді почнеться розслідування подібних справ. - Пранкер Джокер поспілкувався з Ситником від імені Вакарчука. Ситник переконаний у підтримці Заходу. Чому? Посли ж G7 чітко сказали, що вони про це думають… - Міжнародні фінансові структури, афільовані з американськими демократами, звісно, Ситника підтримують. Крім того, наші політики, а особливо депутати дев’ятого скликання, в подібних матеріях – повні профани. І коли їх лякає Шабунін і каже, що вас за голосування за відставку Ситника віз позбавлять – вони в це вірять. Навіть мені дзвонять і перепитують, чи так це і є. Вони навіть не розуміють механізм видачі візи. - Зрозуміло, що "соросятник" в особі Вакарчука Ситнику ближчий, але чому він так гордо відвертається від допомоги Порошенка? Що між ними сталося? - Я думаю, що Ситник Порошенка боїться. Бо під тиском офісу Зеленського він робив доволі недружні кроки в бік Порошенка. Тут мається на увазі справа Гладковського і раптова еміграція Кононенка. Ситник припускає, що Петро йому це пригадає, і це по-перше. А по-друге, він не хоче ще більш стійкі асоціації викликати з Петром. Він же пам’ятає, як по ньому вдарили нічні відвідини Порошенка в Козині. - І як же він так підставився? - А який у нього був вибір? Оборонпром був предметом розслідування Бігуса. І матеріалу там стільки, що вистачить пересадити все оточення Порошенка. Ситник не міг не затримати Гладковського. Але найбільш удар – то був Кононенко. Бо його чотири години тримали в аеропорту, і злі язики кажуть, що виліт з країни йому обійшовся дуже недешево. Саме тому він і не повертається. Тоді, в жовтні 2019-го, Кононенко казав, що він не тікає, а просто полетів на турнір до Китаю. Але з тих пір можна було 25 турнірів провести, та ще й коронавірус на Китай напав, а Кононенка все нема та й нема… - Про ГПУ. Ви прогнозуєте, що Рябошапку скоро звільнять. За що? Він більше не 100-відсоткова людина Зеленського? - Він коли був 100-відсотковою людиною президента? Правильно, ще за Богдана. Крім того, Зеленський же читає Телеграм-канали (каже, що не читає, але це неправда). І бачить величезну кількість незадоволених Рябошапкою. Бо в прокуратурі – повний бардак, і третій місяць відсутній прокурор Києва, а він одночасно є і заступником Генерального. В Києві прокурори тільки й ходять у суди представляти інтереси держави, та й те – через раз. Столична прокуратура ледь жива. В Генеральній через проведення конкурсів також все зависло. Власне, Рябошапка в плані ефективності відрізняється від Ситника тільки тим, що ще не розтратив таку кількість коштів, яку розтратив Ситник. Там реально йдеться про мільярди. - Ви пишете, що СБУ зливає резонансні кримінальні справи (Шеремета, Окуєвої). В чиїх інтересах? - Ну дивіться. В справі Шеремета зупинюся на трьох моментах. Чому співробітники СБУ слідкували, проводили зовнішнє спостереження та знімали інформацію з телефонів Шеремета в день його вбивства і перед тим? Питання друге: куди поділися записи з чотирьох камер спостереження, зняті працівниками СБУ? Третє: які функції виконували нинішні підозрювані у Службі безпеці? Адже Баканов не виключає того, що вони могли співпрацювати з СБУ, тобто бути негласними агентами. Як без відповідей на ці три питання поліція може розслідувати справу? Далі. Пам’ятаєте вибух на Бессарабці, коли загинув Тімур Махаурі? А він співпрацював з 5-м управлінням Служби безпеки, тобто з контррозвідкою. Так само, як і нинішні підозрювані по справі Шеремета. Я знаю зі своїх джерел, що коли поліція вже наближалася до розкриття злочину, її зупинила СБУ. Бо там були замішані люди, яких СБУ було невигідно світити. Тепер по Аміні і по замаху на мене. Вийшов чоловік, громадянин Австрії, надав записи – про це ще було розслідування на YouTube-каналі "Свободний". На цих записах високопосадовці сусідньої країни замовляють вбивства – Аміни, моє, називають ціни тощо… Я був у Баканова. Все йому про це розповів. Не знаю, що у них там зараз відбувається, але справа повністю злита. Більше того: людині, яка проходила по цій справі як свідок, заборонили в’їзд в Україну. І без жодних пояснень. - Баканов казав, що "хтось" з підозрюваних міг бути агентом СБУ. Хтось, але не всі. Нині на умовній лаві підсудних – п’ятеро: Дугар, Кузьменко, Антоненко та подружжя Грищенків. То що з рештою? Ви вірите, що й вони також служили в СБУ і є причетними до вбивства Шеремета? - Я не хочу казати, вірю чи не вірю. Багато версій вже відпало, є версії ще "живі". Але поки поліція не отримає доступ до матеріалів 5-го управління, не отримає сервери відеокамер тощо, то про що можна говорити взагалі? Зараз слідство – як сліпе кошеня, яке кинули в воду. Кудись воно, напевно, випливе, але куди? - З 5-м підрозділом СБУ все, очевидно, буде ок, а от корупційний підрозділ зі Служби, ймовірно, приберуть. В усякому разі, нардепка Верещук каже, що у Зеленського погодилися із тим, що з СБУ варто вивести цей підрозділ. Це в чиїх інтересах? - Я – за те, щоб цей підрозділ прибрати. Боротьба з корупцією не має бути функціоналом спецслужби. До того ж, це дублює функції НАБУ та ДБР. Мене в цій реформі хвилює трохи інше. Вони хочуть співробітників СБУ зробити цивільними, тобто змінити саму філософію спецслужби. А цього в умовах війни робити не можна. Західні партнери, які виступають в цьому питанні консультантами, не воюють вже сто років. Крім того, там є найпотужніший підрозділ – "Альфа", що буде з ним? Виокремлювати його зі служби – це повний ідіотизм. А військова контррозвідка? Її співробітників також зробити цивільними?.. - Від кого походять подібні ініціативи? - Від наших заокеанських партнерів. Вони вважають, що СБУ – це пережиток КДБ. Певною мірою, це так і є. Але не все, що є добрим для американців, буде добрим і для нас. Ми маємо враховувати ту ситуацію, в якій ми перебуваємо наразі. - А ці заокеанські партнери кого б хотіли бачити на чолі служби? - Того, хто буде з ним активно контактувати. Конкретне прізвище є важливішим для нас, аніж для когось іншого. - А як справи в САП? - САП є підрозділом Генеральної прокуратури. А керівник САП є одним із заступників генерального прокурора. Відповідно, людина на цій посаді не є настільки самостійною, як той таки Ситник. Погоджує клопотання та представляє справу в суді – а більше нічого САП і не робить. Тому я б не перебільшував значення цієї структури. Навіть якщо мова йде про порушення провадження щодо народного депутата, представляє таке подання все одно генеральний прокурор. - Але хто і навіщо запустив чутки про відставку очільника САП Холодницького? - Гіпотетична відставка прокачується тому, що з давніх давен існує протистояння Холодницького та Ситника. А тепер влада ніби сигналізує, що прибере обох. Був момент, коли Ситник довів Холодницького до такого стану, що він був готовий йти сам. - Холодницький все ще плекає надії, що Джокер познайомиться з ним особисто і робитиме зливи тільки для САП? - Будь-які записи Джокера не можуть бути доказами у суді, якщо тільки він не діє як співробітник правоохоронних органів в рамках оперативно-розшукової діяльності. В усіх інших випадках їх можна засунути туди, звідки їх дістали. Інформативно вони щось дають, але з правової точки зору це – нуль. - Ще когось загалом цікавить, хто такий Джокер? Чи інтерес пропав? От ви, наприклад, щось про це знаєте? - Гадаю, що Джокер – це група людей. Серед яких, до речі, можуть бути і журналісти. А також люди, які глибоко розуміють і нинішню, і попередню владу. - А тим часом у НАЗК новий голова – Олександр Новіков. А чому на посаду не пройшла в.о. Наталія Новак? - Пані Новак – моя колега по парламенту, вона – у дружніх стосунках в Віктором Чумаком, і це багато що пояснює. Хто такий нинішній керівник НАЗК – я не знаю, думаю, що це просто "зіцпрєдсєдатєль Фунт", якого призначили в офісі президента, щоб він виконував свою адміністративну функцію. Бо НАЗК – це не каральний орган, а адміністративний. Там важливо мати людину порядну та комунікабельну, все інше і навіть досвід роботи – не важливо. Бо це ж суто технічне завдання – перевіряти електронне декларування. Інша річ, що це декларування у нинішньому вигляді стає все більше і більше непосильним для НАЗК. Перевірити таку кількість декларацій ніхто не спроможний. Маємо переходити до західних зразків, коли декларації подають усі. І коли ними займається податкова. А за НАЗК залишити управління базою, реєстрами тощо. - Але чому обійшли Новак? Вона так само, як і Венедиктова, з посади в.о. могла перестрибнути у крісло "повноцінної" голови. Ви згадали її дружбу з Чумаком, але передусім Новак – людина з команди нинішнього мера Києва. - Думаю, не хотіли посилювати нікого з "київських". Єрмак зараз "продає" Кличка як вивіску, якою ще можна поторгувати. Я дуже сумніваюся в його ефективності, але альтернативи йому не бачу. - Єрмак теж не бачить альтернативи? - Єрмак, на відміну від Богдана, ставиться до Кличка лояльно. Саме він привертає увагу президента до Кличка, пропонуючи більше використовувати його на зовнішньому ринку. - А до Коломойського новий глава ОП також ставиться лояльно? - За моєю інформацією, у них нормальні стосунки. Більше питань до того, як відносини складатимуться між Коломойським та Зеленським. - А хіба Зеленський і Єрмак – не одне й те саме? - Так само свого часу казали і про Богдана. А я гадаю, що багато хто недооцінює Зеленського. І якщо Єрмак провалить російський кейс, а також допустить ряд провалів всередині країни, то я не знаю, як довго він протримається. От дивіться. Повернення українців з Китаю – що це було? Повний провал. Просто в нуль. Далі. Закон про землю. Голосів нема. І якщо Богдан вмів домовлятися, то Єрмак цього не вміє – він для багатьох чужий. Перед Єрмаком зараз забагато викликів. Перемогти Богдана – це лише 5% з того, що очікує на Єрмака. І поки Богдан гріється на Сейшелах, Єрмак програє. І ряд останніх міжнародних перемовин – це програш, і відвідини Ізраїлю – програш. Єдиним успішним візитом був візит до Польщі, але, наскільки мені відомо, готував його не Єрмак, бо він тоді був зайнятий Ізраїлем. І якраз Єрмак лишився незадоволеним тими меседжами, які прозвучали в Польщі. - Тож Богдан, сидячи на Сейшелах, тільки посміюється? - Він весь час посміюється. Я знаю Андрія Йосиповича, і думаю, що його відставка може стати початком кінця Зеленського. І не тому, що Богдан був супер-пупер талановитим управлінцем. А тому, що він був важливою складовою комунікаційної команди. Такою собі цеглиною, на якій багато що трималося. Зараз цеглину висмикнули, і будинок може посипатися. Бесіду вела Наталія Лебідь https://ua.112.ua/interview/ihor-mosiichuk-poroshenku-daly-harantii-shcho-vin-ne-siade-i-vin-ne-siade-526895.html?fbclid=IwAR1FIEiuXzO6GgQ6EwTtb6-wGWJLD6dYP6cktTsBMO6rw6M5Hh8CyP1kG8Q

Колосальні права "Андрєя" та незаконні обшуки на "Прямому": з’явились нові записи "труби прорвало"

У Telegram-каналі "Трубу прорвало" з’явились нові записи переговорів ексочільника ДБР Романа Труби з іншими посадовими особами. Цього разу це стосується телеканалу "Прямий" та незаконні обшуки. "У цих кількох епізодах ми розповімо вам про ставлення ДБР до журналістів і засобів масової інформації. Здавалося б два різних телеканали: "Суспільне" і "Прямий". Що спільного? Обшуки ДБР за незаконною вказівкою "згори" або від "Андрея"!", - йдеться у повідомленні. Про обшуки на Прямому і Портнова. Це історія про те, як Труба, його прессек Іванова і керівник патронатки Удовченко писали прес-реліз про те, що ДБР не проводить обшуки на Прямому. Посеред розмови з’ясувалося, що вони проводять. І що ЗМІ вважають, що Портнов входить до слідчої групи ДБР, бо повідомляє про все раніше, ніж ДБР. Але за словами Удовиченка це нормально, бо Портнов має "колосальні процесуальні права" у їх органі. Дія відбувається 1 липня 2019 року. Труба: Так, ми от в двох соснах не можемо розібратися. Розказуй мені, що з тим телеканалом? Іванова: Дивіться. Дзвонили двоє журналістів. Ми довго нічого не коментували. Труба: не хвиля журналістів пішла. А Портнов напевне написав на своєму телеграм каналі. Іванова: Портнов написав на своєму телеграмі, що на каналі Прямий проводяться обшуки. Журналісти всі читають Портнова. Труба: о, а чого вони його читають. "У зв’язку зі значним суспільним резонансом повідомляємо наступне. Державне бюро розслідувань сьогодні проводить ряд слідчих дій у кримінальному провадженні щодо телеканалу "Прямий" Іванова: давайте напишемо – "але не обшуки" Удовиченко:нє, нє, нє Труба: але вона сказала журналістам, що обшуки і виїмки не проводяться. Удовиченко: давайте тоді нічого не робити. Іванова: тоді нічо не пишем Труба: добре, там хоч одна слідча дія проводиться реально? Удовиченко: запит зараз Корецький зробить. Іванова: не бачу необхідності себе наражати на репутаційні ризики… Удовиченко: які такі репутаційні ризики? Іванова: зараз прив’яжуть до телеграму Портнова. Що там Портнов в слідчу групу входить. Вже пошло. Удовиченко: так он заявитель по делу. Он заявитель по делу. Труба: А хто сказав, що він в слідчу групу входить? Крім Демішевої? Іванова: хтось написав у Фейсбук чи в коментарях, що подозрительно, что Портнов знає інформацію про… Удовченко: так он заявитель по делу. У него процессуальные права есть. У него колоссальный объем процессуальных прав. Політичне переслідування 14 серпня Труба покликав керівника слідчого відділу ДБР Корецького і ще одного слідчого й заслухав справу щодо "Прямого каналу". Як це не дивно, вони обоє доповідають, що справа липова: зв’язку між власником "Прямого" Макеєнком і Порошенком нема і взагалі у Європі це назвуть "політичним переслідуванням". Корецький: "Прямий". Давай Труба: який номер? Слідчий: 734 Труба: Реєстрація? Корецький: 24.05 Труба: тоже Портнов? Корецький: да. Труба: фабула? Слідчий: Звернення прокурора. На його думку під час купівлі-продажу акцій телеканалу Прямий відбувалися дії, які мають ознаку передбачену статтею 212… Щодо ухилення від сплати податків взагалі важко щось сказати… Він мав вказати, що сам Макеєнеко не сплачує податки… Корецький: По Порошенку ми нічого тут не бачимо, крім Фінмона. Фінмон нібито нам каже на наш запит, але неофіційно… Труба: коли відбулася купівля? Слідчий: вона у 18 році. У березні, якщо не помиляюся. Тут момент такий, що сам зв’язок між Петром і Макеєнком його дуже складно встановити. Корецький: через міжнародку треба. Труба: ви готували міжнародну? Слідчий: ми готували міжнародку… Труба:а скільки міжнародних спроб подали? Слідчий: три і два клопотання про міжнародні доступи Труба: воно все уже в прокурорів? Корецький: да. Труба: і ще ми не знаємо за результат? Корецький: ми говоримо з ними. Вони кажуть, що дуже сумнівне, тому що є ознаки політичного переслідування – скажуть в Європі про це. Такий брєд говорять. Я кажу: дурниці говорять прокурори. Ви підписуйте. Ми скеруєм туда і побачимо, що нам Європа пришле. Бо на точку зору прокурорів – нам Європа дасть відповідь, що це політичне переслідування. Бо тут тіпа нема легалізації. Ну, як нема? Тут 212, ми ж повиписували. За півгодини в кабінет заходить ще один слідчий. Корецький при цьому говорить сакраментальну фразу, що свідчить про те, хто нарізає задачі у цій справі: "Андрєй". Оскільки він переходить на російську мову, очевидно Портнов (хоча не виключено, що Смирнов або Богдан) Корецький: об’єми просто величезні. І саме коли я йому кажу, Андрєй, просимо вас: хоча б дайте нам, щоб обшука, тих людєй, адреси… Якесь двоєвластіє. Того ж 14 серпня Труба заслухав ще одну медійну справу. Доповідач той самий Корецький. Він розповідає, що журналістів Національної суспільної телекомпанії довгий час прослуховують у рамках справи якогось американського фонду. Обшуки, які Корецький зупинив, відбулися через два тижні – 30 серпня 2019 року. Міжнародні організації назвали їх тиском на свободу слова. Корецький: у нас така ситуація, яка називається Аласанія. Національна суспільна телерадіокомпанія. Знаєте про це? Зураб Аласанія Труба: Ну? Корецький: Дивіться. У нас є провадження з СБУ-шниками. Там стоять НСРД. Двойки і вся херня. Труба: по чому? Корецький: по тому, що вони пиздять гроші американські. Там є фонд на міліард. Суспільне. Я не знаю, чи зараз. Ми давніше. Це все починалося раніше, Роман Михайлович. Питання в чому. У нас на НСРД вони достатньо… Я хочу побачити ці НСРД. Максім Резніченко планував на завтра обшука. Я відклав. Труба: скільки? Корецький: там нещасних вісім обшуків: в квартирі Аласанії. Дивіться, це розстановка цих обшуків… Дивіться, є фонд при Національній державній телекомпанії. На цей фонд американці заводять гроші. А вони ці гроші крали. Труба: тут не за це мова йде. Тут мова йде про купівлю якихось відеокамер. Корецький: Я вам розказую. Це за бабки цього фонду все робиться. Вони пиздять на оцему. Тоесть вони купляють ці камери в 10 раз дороже. І ми це НСРД поставили. Там включаються певні розмови. Але я хочу це НСРД сам послухати. Бо я тут операм не вірю. Розумієте? Раніше стало відомо про обшуки у Макеєнка. Канал сприймає ці дії як тиск і наступ на свободу слова. Нагадаємо, 1 липня 2019 року з'явилась інформація про обшуки на телеканалі "Прямий" через нібито відмивання коштів. Проте згодом виявилось, що вона не відповідає дійсності. П’ятий президент України Петро Порошенко заявив про спробу рейдерського захоплення телеканалу "Прямий". ЦЕ Є ПРЯМИМ ПЕРЕСЛІДУВАННЯМ СВОБОДИ СЛОВА В УКРАЇНІ – КНЯЖИЦЬКИЙ ПРО СПРАВУ ДБР ЩОДО ТЕЛЕКАНАЛУ "ПРЯМИЙ" Також слідкуйте за "Прямим" у Facebook, Twitter , Telegram та Instagram. Тема: ДБР обшук Прямий Роман Труба https://prm.ua/kolosalni-prava-portnova-ta-nezakonni-obshuki-na-pryamomu-z-yavilis-novi-zapisi-trubi-prorvalo/

Коваленко LIVE

Коваленко LIVE, [26.02.20 09:18] Навіщо Зеленському прем‘єр Тігіпко Потрібно розуміти, що ситуація в економіці таки катастрофічна Схоже на те, що уряд Гончарука допрацьовує. Місія МВФ, яка працює в Україні, має стати останнім штрихом в його біографії прем‘єра. Джерела Kyiv Post та LB.ua називають новим очільником уряду кадра часів Януковича Сергія Тігіпка. Колишнього радника прем‘єра Тимошенко, лідера «Сильної України», автора непопулярної пенсійної реформи, закону про декриміналізацію економічних злочинів, заступника голови «Партії регіонів» та кандидата в президенти 2014. Тігіпко, на відміну від Гончарука, точно не профан в економіці. А на фоні колосальної недовіри українців до уряду та особисто Гончарука, а також дефіциту бюджету, вже навіть Зеленський десь для себе рішення попрощатися з прем‘єром ухвалив. Бо проколи уряду в економічній частині, історія з Новими Санжарами та інші зашквари б‘ють особисто по президенту. Та навіщо Зеленському Тігіпко? Потрібно розуміти, що на посаду прем‘єра за чутками розраховував і Хорошковський. Але зупинилися схоже на менш токсичній фігурі. Тігіпко може бути популярним в електорату Сходу. Також Тігіпко - це прекрасний громовідвід для непопулярних рішень. Бо якщо від Гончарука очікували зниження тарифів, бо він же це сам обіцяв, і дуже злилися, коли обіцянки виявилися брехнею, то від Тігіпка не будуть очікувати нічого хорошого. Перед місцевими виборами Зеленському і «Слузі народу» голоси Сходу потрібні як ніколи. Бо Схід хоче господарника. Але призначення Тігіпка коштуватиме Зеленському рейтингів частини українців, які виступають проти кадрів часів Януковича у владі. Також викликає запитання як бути з люстрацією під яку має потрапляти Тігіпко. І якою буде наша подальша співпраця з МВФ, які зацікавлені у власних міністрах і зручному прем‘єрі. Уряд Гончарука цілком влаштовує західних партнерів навіть попри відверто провальну політику. Тігіпко ж цілком зрозумілий Росії. Очевидно, що ситуація в економіці настільки погана, що Зеленському не залишається нічого кращого, окрім кризового менеджера з непопулярних рішень. У Гончарука є імунітет - він повинен піти сам. Його політична кар‘єра на цій ноті завершиться. А Зеленський в головах багатьох перетвориться на нового Януковича. Опозиція ж отримає прекрасний об‘єкт для критики влади.Коваленко LIVE

Сурков: мне интересно действовать против реальности

По просьбе «Актуальных комментариев» директор Центра политической конъюнктуры Алексей Чеснаков в жанре смс-интервью пообщался с Владиславом Сурковым. — 25 января Вы сказали, что покидаете госслужбу и будете целый месяц предаваться медитации. Прошел ровно месяц. Как в итоге помедитировали? — Результативно. Не то, чтобы я целый месяц просидел в позе лотоса или провисел вниз головой в позе летучей мыши. Медитация разная бывает. Я практикую такой один из видов, так называемое безмыслие. Потому что в детстве сильно испугался, когда впервые осознал, что все время, абсолютно непрерывно о чем-нибудь думаю. Что в мою голову безостановочно лезут разные мысли — хорошие, плохие, умные, глупые, свои, чужие, очень много, слишком много мыслей. И главное, мысли лезут сами, помимо моего желания. Их наплыв не поддается контролю и регулированию. Их слишком много и все больше, и больше. А голова ведь не резиновая. К тому же довольно маленькая. Я ведь еще маленький был. И подумал: «ну, б..» И мне показалось, что просто треснет моя бедная маленькая нерезиновая голова. Мозг захлебнется в мыслях. Вот я и попытался остановить, перекрыть поток сознания. Это оказалось непросто. Задержка мышления, она как задержка дыхания — надолго не получается. Вот сколько вы можете не дышать? Минуту. Две-три. Пять, если вы очень крутой. А десять-двадцать минут это очень мало кто может. Если вообще это не трюк, не знаю. Так и не думать вы сможете не больше пяти минут. Если вы нормальный человек. Я, поскольку с детства занимаюсь, умею обходиться без мыслей до четверти часа. Это уже на грани. Не нужно пытаться повторить. Безмыслие — это не какая-нибудь релаксация под звуки ситара. И не духовная медитация, при которой люди монотонным пением доводят себя до отупения. Которое называют почему-то просветлением. Безмыслие надо применять только в случае крайней необходимости. Зачем мы задерживаем дыхание? Не для познания же истины и не для релакса и детокса. А для того, чтобы выжить в среде, в которой нельзя дышать — например, в воде. Задержка мышления точно так же нужна, если вы оказались в ситуации, когда мыслить вредно или невозможно. Чтобы пережить эту ситуацию и выйти из нее. — Вышли? Пережили? — Определенно да. — Вы обещали рассказать о причинах отставки... — Ты все-таки вспомнил. Надеялся заговорить и отвлечь рассуждениями о медитации. Да кому эти причины интересны? Может, в следующий раз? — Давайте в этот. Некоторым интересны. — Не знаю. Надо как-то не соврать, но и лишнего чего не сказать... Я ведь Донбассом и Украиной занимался в основном. Контекст изменился, скажем так. То есть, в итоге я должен был продолжать ими заниматься. Но контекст изменился...Давайте так. Я лучше не буду сам тут ничего объяснять. Но и полностью уходить от ответа не буду. Мне удалось некоторые комменты по моему уходу прочитать. Некоторые довольно правильные. Не точные, конечно, в деталях и не слишком, возможно, доброжелательные, но по сути, в целом верные. Тогда еще сразу, в январе, Владимир Соловьев описал причины. Я не автора «Трех разговоров о конце всемирной истории» имею в виду. И не Владимира Рудольфовича уважаемого. А это Соловьев из «Коммерса.» И даже Леша Венедиктов довольно верно изложил. Уже после указа. Так что, некоторые, которым уж очень интересно, могут эти комментарии сами найти. — Вы сами попросили об отставке? Или Вам предложили написать «по собственному»? — Сам. Это была чистая самоволка. — Дмитрий Песков сообщил, что Вы были у президента незадолго до опубликования указа об увольнении. О чем говорили? — О том, о чем счел нужным говорить президент. Я же со своей стороны был рад возможности сказать ему слова огромной благодарности. За то, что он позволил мне 20 лет работать на него. И в меру сил участвовать в его великих делах. Было круто. Большая честь для меня. — Почему между Вашим заявлением и выходом указа об отставке прошло так много времени? — Не знаю. Одна умная женщина мне сказала, когда затянулось это дело: «это они тебе, дураку, дают время одуматься.» Но полагаю, все проще. Понятно же, что моя бумажка ну далеко не приоритетный документ. Пока походила по кабинетам, там полежала, тут полежала... — Не жалко уходить? Не скучно будет без великих дел? — Было бы жалко, не ушел бы. Цеплялся бы. Смирился бы с изменением контекста. Но давно пора. — Вы еще в 13-м году хотели уйти... — Уже тогда понял, что мне нет места в системе. Я, конечно, создавал эту систему, но никогда не был ее частью. Это не проблема системы, это моя проблема. Чувствую отчуждение. Не потому, что мне что-то не нравится. Как раз нравится. Просто я не умею заниматься чем бы то ни было дольше пяти лет. — Почему? — Мне интересно работать в жанре контрреализма. То есть, когда и если надо действовать против реальности, менять ее, переделывать. Пока проект проживает стадию становления, развития, роста, в нем интересно участвовать. Есть место для новых идей. При столкновении замысла с реальностью происходит распад старых структур и синтез новых, от этого идет активный выброс энергии. Весело. А когда новое создано, оно резко превращается в старое. Проект вступает в фазу стабильности, сам становится реальностью. Переходит на низкий энергетический уровень. Рутинизируется. И от тебя уже не требуется ничего нового. От тебя ждут только самоповторов. А зачем? Пусть другие повторяют за мной. Я долго занимался внутренней политикой. Политическая система и основы новой государственности были созданы. И в 13-м году пришло время уходить. Я и ушел было. Но тогда вернулся на госслужбу. Были причины. И еще потому, что получил уникальную возможность самому выбрать проект. Выбрал Украину. Чисто интуитивно. Никто мне не подсказывал и сам я ничего не знал. Да и никто наверняка не знал. Я почувствовал просто, вернее, почуял — будет большое дело. Догадался уже тогда, когда ничего еще не начало происходить, что будет настоящая борьба с Западом. Серьезная. С жертвами и санкциями. Потому что Запад не остановится ни перед тем, ни перед другим. Да и мы за ценой не постоим. Правда, предчувствовал. Сам сейчас удивляюсь, как я это предвидел летом еще 13-го года. В полной тогдашней тишине. Так все и случилось. Горжусь, что был участником. Но прошли те же пять лет... Началось естественное торможение и этого проекта. Я бы, конечно, в обычной ситуации не стал бы отпрашиваться с такого горячего участка. Поскольку это было бы безответственно. Но и участок более-менее остыл, и главное, контекст изменился. Не мог же я пять лет идти в одном направлении, а потом резко повернуть оглобли и двинуться в противоположном. Я бы об этом с самим собой ни за что не договорился. Так у меня появились и причина, и повод уйти окончательно. — Окончательно? Значит, возвращение не планируется? — Не планируется. Невозможно. — Вы не разочарованы в системе, которую создавали, из-за того, что для Вас в ней в итоге не нашлось места? — Нет, конечно. Наоборот. Это сильная система. Нужная для страны. Мое тщеславие навсегда удовлетворено тем, что я приложил руку и голову к строительству нового русского государства. А если по ходу строительства этого мощного здания какой-нибудь отдельно взятый вольный каменщик вроде меня свалился с лесов, здание ведь от этого ни ниже, ни хуже не стало. Люди гораздо покруче меня не находили себе места в собственных проектах. Джобса вот выдавили же когда-то из «Эппла». Ничего. — Политикой будете заниматься? — Буду, конечно. Я всегда политикой интересовался. И до прихода на госслужбу. И после буду. — В чем это будет выражаться? — Поскольку больших дел у меня пока нет, буду практиковать малые политические формы. А именно: кухонные дебаты. Или выступления в рюмочных для малознакомых собутыльников. Или сочинение трактата не для печати о предоставлении частичных избирательных прав ботам в качестве первого шага к эмансипации виртуальной личности. — Ну а если без шуток? — А это и есть без шуток. Будущее вызревает не в мейнстриме. Не в президиумах. А как раз на кухнях и в рюмочных. И в странных трактатах. На темном и тихом дне информационного потока. — И какие идеи будете на кухнях продвигать? — Ну ты же знаешь. По политическим убеждениям я русский. По политическим предпочтениям путинист. Отчасти еретического толка. — Что Вы думаете об Украине, о ее перспективах, о будущих отношениях с Россией? — Украины нет. Есть украинство. То есть, специфическое расстройство умов. Удивительным образом доведенное до крайних степеней увлечение этнографией. Такое кровавое краеведение. Сумбур вместо государства. Борщ, Бандера, бандура есть. А нации нет. Брошюра «Самостийна Украйна» есть, а Украины нет. Вопрос только в том, Украины уже нет, или пока еще нет? Я, как ни странно, укрооптимист. То есть, считаю , что Украины нет пока. Но со временем она все-таки будет. Хохлы ребята упрямые, они сделают. Однако, какая именно это будет Украина, в каких границах она будет существовать и даже, может быть, сколько будет Украин — вопросы открытые. И в решении этих вопросов России так или иначе предстоит участвовать. Отношения с Украиной никогда простыми не были, даже когда Украина была в составе России. Украина для имперской и советской бюрократии всегда была делом хлопотным. То атаман Полуботок подведет, то западенцы к Гитлеру переметнутся. Принуждение силой к братским отношениям — единственный метод, исторически доказавший эффективность на украинском направлении. Не думаю, что будет изобретен какой-то другой. — Что для Вас Донбасс? — Донбасс для меня не что, а кто. Люди прежде всего. Замечательные люди. Захарченко, Ходаковский, Бородай, Пинчук, Болотов, Безлер, Толстых... Многие другие. Извиняюсь, что не перечислю всех. И что права не имею всех назвать. И что назвал живых в одном ряду с мертвыми. Они настоящие воины. Их не нужно, конечно, идеализировать. Разных людей война притягивает. Война дело мутное, муторное. Но нужное. Они взялись за эту тяжелую работу. И справились. На Донбассе, там ведь и на гражданке жизнь не сахар. Все его жители прошли через тяжелые испытания. И сейчас там непросто. Все они герои. Как есть города-герои, так там весь народ-герой. — Донбасс вернется в состав Украины? — У меня недостаточно сильное воображение, чтобы такое вообразить. Донбасс не заслуживает такого унижения. Украина не заслуживает такой чести. — На парижском саммите Вы видели Зеленского. Какое впечатление он произвел? Что Вы можете о нем сказать? — Не лох. Во всяком случае, в Париже все приняли его за президента...У него легкость необыкновенная в мыслях. — Предстоящей реформой российской конституции интересовались? — Мне неизвестны планы на эту тему. Документы не изучал. Читал то, что было в новостях. К тому же, там нет еще текста окончательного. Рано пока судить. Хотя какие-то обнадеживающие сообщения были. Вроде должны искоренить этот подрывной тезис, что международные договоры для России выше ее собственных законов. Давно пора эту норму убрать. Пока она есть, наша демократия не может считаться вполне суверенной. Надеюсь еще, что будет покончено с мнимой независимостью местного самоуправления от госвласти. Ведь все знают, что нет ни экономических, ни социальных, ни психологических предпосылок для такой независимости. Любого губернатора спросите, он вам скажет — офф рекорд, конечно, но точно скажет — что давно пора встроить муниципалитеты в общую вертикаль госуправления. И прекратить профанацией заниматься ради видимости евроценностей. Если будут в итоге как-то уточнены полномочия президента, а вроде бы об этом тоже говорилось, то правовая логика приведет к необходимости заново начать отсчет президентских сроков. Потому что с новыми полномочиями это будет уже как бы другой институт президентства. На него не смогут распространяться ограничения нынешнего президентства. Во всяком случае, если власти не пойдут на новый отсчет, они сильно погрешат против юридической чистоты. Это мое частное мнение, конечно. Но основанное на опыте законотворчества. У нас уже по факту, естественным образом сложилась не просто президентская, а гиперпрезидентская форма правления. Она органична для нашей политической культуры и, мое мнение, ее надо формально-юридически закрепить. Но повторю, пока рано выводы делать, нет текста окончательного, еще идет обсуждение. Посмотрим, что будет на выходе. — Идея упомянуть в конституции бога вызвала много споров... — Слышал. Но как-то не думал об этом. Не знаю. Можно, конечно... В сущности, без разницы. На мой взгляд, вообще-то, богу ни жарко, ни холодно от того, что его запишут в конституцию. Ему от этого скорее смешно. Во всяком случае, тому богу, с которым имею дело я. — Где собираетесь работать? — Слушай, не торопи меня. Я двадцать лет жизнь видел только из окна моего персонального автомобиля. Дай осмотреться. Похожу, потолкаюсь по рынку, найду что-нибудь. Я ведь с моим набором санкций и политической токсичностью совсем не на расхват. Скорее, наоборот — потенциальные бизнес-партнеры при моем появлении разбегаются кто куда. Тем интереснее задача. — У Вас есть враги? Можете их назвать? — Надеюсь, что есть. Я ведь так старался. Называть без особых причин не положено. Вражда вещь интимная. — Ничего сенсационного для интервью не заготовили? Какой-то инсайд, может быть? — Ни в коем случае. Корпоративная этика: всегда говори то, что думаешь; никогда не говори то, что знаешь. http://actualcomment.ru/surkov-mne-interesno-deystvovat-protiv-realnosti-2002260855.html

вторник, 25 февраля 2020 г.

Зеленський пропонує компанії Ахметова приватизувати неприбуткові шахти та обіцяє "поговорити з АМКУ" Вівторок, 25 лютого 2020, 13:16

Президент Володимир Зеленський запропонував енергетичній компанії ДТЕК Рината Ахметова, приватизувати неприбуткові шахти, та готовий у разі потреби, посприяти вирішенню питання з Антимонопольним комітетом. Про це він заявив під час Всеукраїнської наради працівників вугільної галузі "Якщо говорити про приватизацію Центренерго, то треба говорити з неприбутковими шахтами, я думаю це прекрасна ідея. .. Тут до речі пан Тімченко (Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК - ЕП)... у мене до вас питання: будете приватизовувати неприбуткові шахти?". Не почувши чіткої відповіді Зеленський продовжив: "Якщо ви не готові, і АМКУ буде проти, я з ними поговорю - вони будуть "за", - запевнив президент. Далі Зеленський наголосив, що ДТЕК повинні допомогти державі знайти сильних партнерів у вугільній галузі, які зможуть приватизувати і вкладати гроші в модернізацію шахт. "А якщо не знайдете..." - Зеленський показав красномовний рух (див.фото).https://www.epravda.com.ua/news/2020/02/25/657452/

Новая формула Ахметова: «Роттердам+Зеленский» Александр ЯблоковFebruary 25, 2020

Президент Зеленский стал на счет «раз!» исполнять желания Рината Ахметова. Игорь Коломойский от злости кусает себе локти. Хоть бы раз Вова так отстаивал возвращение ему «Привата», как он открыто лоббирует интересы энергетической империи Рината Леонидовича «ДТЭК». Специально для демонстрации нового актива экс-донецкого олигарха в лице ручного президента собрали «всеукраинское совещание работников угольной промышленности». В лучших традициях советской эпохи: президиум с солидными людьми в мундирах «угольщиков» (а есть и такие), актив шахтеров и заслуженные люди в зале, немного «соросятины» из правительства в лице Алексея Оржеля (министр энергетики), пресса, камеры. Все как положено. Речь Зеленскому писали в компании «ДТЭК» с небольшой литературной редактурой в Офисе президента. Владимир просто блестяще исполнил все хотелки Рината Леонидовича. Ведь на чем базируется империя олигарха? На угле, тепловых электростанциях и прочих достижениях эпохи пара. И Зеленский с ходу поставил задачу перед Оржелем, стеснительно теребящим голубую папочку, «немедленно ограничить импорт угля и электроэнергии». Было слышно, как завыл Игорь Валерьевич: «Клоун, сссс…а!!!». В чем прикол? Все просто: Коломойский владеет небольшими ферросплавными заводиками стоимостью в миллиарды долларов, которые жрут до фига электроэнергии. Ринат пролоббировал принятие закона о «рынке электроэнергетики», суть которого сводится к тому, что в Украине не может быть другой электроэнергии, кроме электричества Ахметова. Оно производится по старинке, из экологически чистого угля, который контрабандой доставляется из ДНР и ЛНР под видом национального достояния. Фактический монополизм «ДТЭК» привел к подорожанию электроэнергии. Игорь Валерьевич сказал: да на хер такое надо, давайте импортировать электричество из России, так дешевле встанет. С помощью постоянного представителя президента в Кабмине Андрея Геруса Коломойский провернул комбинацию с импортом «электричества агрессора». На рынке появился новый игрок, цены упали, настроение Коломойского улучшилось. И тут Ахметов дал команду своему «боевому пиарасу» Олегу Ляшко за скромное вознаграждение отрихтовать табло Герусу. Ляшко, который после пролета на выборах в Раду перебивается случайными половыми и политическими связями, блестяще выполнил заказ. Размазал Геруса прямо в ВИП-зале аэропорта «Борисполь». Возбудили уголовное дело, но все замяли. Зеленский уволил опозоренного «боевым пиарасом» Ахметова Геруса с должности постпреда Кабмина. А схема с российским электричеством продолжала действовать. Ринат Леонидович несет убытки. Вроде монополия на рынке у него, однако цены падают. Поэтому он предложил Зеленскому клубный самолет для показательной эвакуации украинцев по всему миру. Ну и еще сформировал пакет предложений, о котором мы рассказали в предыдущем материале («Прикладная ахметология»). И все заработало! Президент поручает немедленно заблокировать импорт электроэнергии. Первым делом надо создавать условия для национального производителя. Не считая «Энергоатома», он один. Это Ринат Леонидович. С атомными блоками Ахметов порешал. Они не конкуренты. Там хозяйничают американцы, а здесь ринатовские менеджеры. Как-то разошлись краями. Мечты, как говорится, сбываются. Та же фигня с запретом на импорт «иностранного угля». Справедливости ради отметим, что как такового импорта никогда и не было. При Порошенко для маскировки схемы «Роттердам+» периодически пригоняли баржи с углем то из братской Пенсильвании, то из ЮАР. У меня даже сложилось впечатление, что это одна и та же баржа. Возможно, так и было. Прикол в том, чтобы убедить лохов покупать уголь из РФ, ДНР и ЛНР по цене чисто роттердамского. Уголь сжигается на тепловых станциях Ахметова, получается винтажное электричество, а прибыль делится с текущим президентом. На тот момент в этой роли выступал Петр Алексеевич Порошенко. Схема была выстроена филигранно: полученная прибыль с каждой тонны угля в размере $30 отмывалась через структуры «ДТЭК» и ICU (Гонтарева, Порошенко, Пасенюк). Это сотни миллионов «чистых» долларов! И вот президент поменялся. Примерно восемь месяцев Зеленский стеснялся, вел какие-то игры с Коломойским и вот сегодня дебютировал в роли «ручной болонки» Рината Леонидовича. Можно поздравить Ахметова с приобретением задешево такого «актива». Прямо на совещании Зеленский сообщает о создании координационного центра трансформации угольной отрасли во главе с бывшим менеджером Ахметова, а ныне вице-премьером Шмыгалем. Вы понимаете, да? Еще будет восстановлен Госкомитет угольной промышленности, что позволит Ринату Леонидовичу автономно управлять отраслью. Схема «Роттердам+» получила новую крышу в лице Зеленского. Не думаю, что средства станут поступать на личные банковские счета действующего главы государства. Он как бы «стоит над олигархами». Пока. Десятки миллионов долларов пойдут на пиаровское обеспечение Зеленского и на содержание его партии, а также оплату избирательных кампаний. Это на порядок меньшие суммы по сравнению с теми, которые выжал из Рината Петр Алексеевич. Ну что вы хотите… Лох. https://telegra.ph/Novaya-formula-Ahmetova-RotterdamZelenskij-02-25

PavlovskyNews https://t.me/pavlovskynews/1251

Федина внезапно озаботилась безопасностью Зеленского из-за его охраны Нардеп от «ЕС» София Федина прибыла на допрос в ГБР по делу об угрозах президенту. И сразу заявила, что Зеленскому надо боятся не ее, а собственную службу безопасности. По ее информации, в последнее время активизировались вражеские снайперы, а яркая рубашка Владимира Зеленского, в которой он был в зоне боевых действий, могла служить ориентиром для вражеских стрелков. «У меня, кстати, большие вопросы к службе безопасности президента», - заявила нардеп. Федина также сообщила, что Зеленский проигнорировал ее и Маруси Зверобой предложение об очной встрече, однако оно остается в силе. Федина хочет, чтобы на ней присутствовали и журналисты.https://t.me/pavlovskynews/1251

Подслушано в СБУ

Интересное расследование о том, как СБУ крышует коррупцию на таможне. Полный расклад по департаменту "К" СБУ и его таможенному управлению. https://youtu.be/fo1cGtQ4Tfs YouTube (https://youtu.be/fo1cGtQ4Tfs) Как при Баканове в CБУ остались главные рэкетиры. Несмотря на видимость кадровых изменений в СБУ и смене руководства Президентом Зеленским, главные коррупционеры, вымагатели и крышеватели коррупции остались https://t.me/uho_sbu/215

Dubinsky.pro

Интересное расследование Евгения Плинского о том, как СБУ крышует коррупцию на таможне. Оказывается кадры Демчины сидят на своих местах. Полный расклад по департаменту "К" СБУ и его таможенному управлению. Рекомендую. https://youtu.be/fo1cGtQ4Tfs https://t.me/dubinskypro/4705

Агресивні соцмережі: що у Зеленського планують робити з російськими сайтами

Уляна Безпалько кореспондент РБК-Україна Термін блокування російських сайтів "ВКонтакте", "Одноклассники" і Mail.ru закінчується через кілька місяців. За майже три роки після введення санкцій аудиторія цих ресурсів скоротилася приблизно втричі. У команді Володимира Зеленського вважають, що обмеження доступу до цих сайтів потрібно продовжувати. Але яке рішення прийме президент – поки неясно. Про те, як санкції позначилися на роботі російських соцмереж в Україні і що про це думають у команді нової влади – в матеріалі РБК-Україна. Дія указу президента, що забороняє в Україні доступ до російських соціальних мереж та інтернет-сервісів, закінчується в травні цього року. Мова йде про ресурси "ВКонтакте", "Одноклассники" і Mail.ru. Майже три роки тому президент Петро Порошенко ввів санкції щодо популярних російських сайтів, зобов'язавши провайдерів їх заблокувати. Для чого це робилося? Вводячи санкції, влада ставила три мети. По-перше, не наповнювати бюджет держави-агресора, ускладнивши економічну діяльність її компаній в Україні. По-друге, захистити українських користувачів від впливу російської пропаганди. У СБУ стверджували, що кремлівські спецслужби для ведення інформаційної війни проти України використовують російські соцмережі та портали. По-третє, захистити персональні дані українців, до яких могло отримати доступ ФСБ. Минулого року санкції щодо "Яндекса" продовжили до 2022 року, тоді як для інших ресурсів це питання залишається все ще відкритим. Президент Володимир Зеленський поки не вдавався в деталі про плани продовження або припинення блокування. Ще під час передвиборної кампанії в інтерв'ю РБК-Україна він пояснював, що українці все одно обходять заборону. На той момент ще кандидат у президенти вважав, що перед забороною російських соцмереж населенню потрібно було пояснити, "чому це погано" та надати альтернативні майданчики для спілкування. Переділ аудиторії До введення санкцій, у квітні 2017 року, "ВКонтакте" (ВК), "Одноклассники", Mail.ru і "Яндекс" входили в десятку найпопулярніших сайтів серед української аудиторії. ВК і зовсім був другим за відвідуваністю сайтом в Україні з охопленням аудиторії 68%. Це випливає з дослідження Factum Group Ukraine для Інтернет Асоціації України (ІнАУ), в якому враховувалися користувачі ПК і мобільних браузерів для Android. "Яндекс" був четвертим з показником 62%, слідом ішли "Одноклассники" і Mail.ru з охопленням 48% і 59% відповідно. Метрика ІнАУ за липень 2017 року, вже після введення блокування, показала, що відвідуваність кожного з цих сайтів за неповних три місяці впала приблизно вдвічі. Що цікаво, в останньому дослідженні асоціації, проведеному в грудні 2019 року, "Одноклассники", "Яндекс" і "ВКонтакте" все ще трималися в топ-десять найбільш відвідуваних сайтів в Україні. Але в порівнянні з квітнем 2017 року місячне охоплення їхньої аудиторії скоротилося в три рази, а Mail.ru – в чотири. Водночас, згідно з даними компанії Kantar TNS, яка рахувала користувачів і ПК, і мобільного інтернету, всі чотири ресурсу в січні цього року опинилися "за бортом" топ-25 українських сайтів. Їхню частку ринку зайняли такі великі західні гравці, як Google, Facebook і Youtube. Здебільшого аудиторія ВК і "Одноклассники" перейшла в Facebook і частково в Instagram. "У таких популярних пабліків, як "Типовий Київ", в 2017 році було стрімке зростання аудиторії Facebook на тлі падіння відвідуваності "ВКонтакте". З іншими регіональними пабліками спостерігалася така ж тенденція. Місцеві групи на кшталт "Типовий Харків", "Типова Одеса" – майже всі вони переїхали в Facebook, припинивши свою активну діяльність у "ВКонтакте", – розповідає РБК-Україна аналітик "Інтерньюз-Україна" Віталій Мороз. Переважна більшість провайдерів зараз обмежують доступ до російських ресурсів згідно з указом президента, зазначають опитані виданням експерти. Але за бажання є маса способів обійти це блокування з допомогою VPN-розширення для браузерів або спеціальних VPN-додатків, супутникового інтернету, використання proxy й інших сервісів. Змазаний ефект Блокування російських сайтів і соцмереж призвело до явного скорочення їхньої аудиторії в Україні. Однак держава так і не провела оцінку ефективності дії заборони, каже юрист Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська. За її словами, минулого року їхня організація зверталася до СБУ, до РНБО та Кабміну з проханням надати інформацію про те, чи проводилась така оцінка. Але цю інформацію їм так і не надали. Якщо влада розраховувала на те, щоб зменшити відвідуваність цих сайтів широкою аудиторією, то цей ефект дійсно досягнутий, говорить виконавчий директор ІнАУ Володимир Куковський. "З точки зору цензури таке блокування відносно ефективне. Хоча можна припустити, що свою роль відіграла й патріотична позиція громадян. Після того, як була привернута увага до російських пропагандистських ресурсів, проведена відповідна кампанія, багато українців просто з патріотичних міркувань відмовилися від використання цих сайтів", – вважає Куковський. Економічні цілі від блокування, на його думку, були досягнуті. Адже згодом після введення санкцій офіси Mail.Ru Group (в яку входить соцмережі ВК і "Одноклассники", а також поштовий сервіс Mail.ru) і "Яндекс" припинили свою роботу в Україні. Віталій Мороз також вважає, що ті цілі, які влада подавала в публічній площині – економічні та інформаційні – були повною мірою досягнуті. "Ці російські інтернет-сервіси, як і багато інших ресурсів, отримували свій дохід за рахунок українських користувачів. Відповідно, у 2017 році вони втратили величезну кількість аудиторії. Буквально за рік "ВКонтакте" втратив приблизно 4 млн користувачів з України, "Одноклассники" – 2,5-2,6 мільйонів. Ці цифри підтверджують і успішність блокування як інформаційного заходу", – пояснив виданню експерт "Інтерньюз-Україна". Якщо ж метою було повне обмеження доступу до російських соціальних мереж, то ця мета не виконана, адже технічно неможливо повністю коректно провести блокування доступу через провайдерів, зазначає Володимир Куковський. За словами співрозмовника, блокувати ресурси варто через хостинг і через власників сайтів. Але часто це складніше, якщо дата-центр знаходиться за кордоном. "Є міжнародні правові механізми: правоохоронні органи звертаються туди і в тих дата-центрах блокується доступ. На жаль, в Україні змушують блокувати провайдерів. Злочинців у такий спосіб зупинити неможливо.", – говорить виконавчий директор ІнАУ. Цим недоліки блокування через провайдерів не обмежуються. Наприклад, крім сайтів, що потрапили під заборону, страждає ціла низка інших ресурсів. "Умовно, якщо заблокувати якийсь сайт 1, є ймовірність, що буде заблокований і сайт 2, який не має відношення до сайту 1. Такі особливості блокування провайдерами через IP-адреси. Це називається оверблокінг. На одній IP-адресі можуть бути інші сайти. Вони змушені переноситися на інші IP-адреси", – пояснює Куковський. Санкції справили певний охолоджуючий ефект на українських користувачів, каже Віта Володовська. Але цілком виключити вплив російської пропаганди такі заходи не можуть, і вона просто "перекочувала" на інші канали. "Пропаганда далі поширюється і через Facebook, і через інші портали. Повністю виключити цей елемент в будь-якому випадку не вдалося", – міркує експерт Лабораторії цифрової безпеки. До того ж громадяни, які залишилися на окупованих територіях, що мають доступ до заборонених соцмереж, фактично залишилися в ізольованому середовищі. "В умовах, коли українських користувачів на цих ресурсах стало менше, вага російської пропаганди і мови ворожнечі тільки зростає. Немає альтернативної думки", – вважає Володовська. Більш того, блокування російських ресурсів не вирішує проблему захисту персональних даних, вважає юрист. Багато з VPN-сервісів, які встановлюють користувачі, не є повністю безпечними та іноді збирають навіть більше персональних даних, ніж це робили заборонені соцмережі. "Звичайно, є сервіси-анонімайзери, що дозволяють дійсно захистити користувача, але найчастіше вони платні", – уточнює Володовська. Знімати санкції – не на часі Продовження блокування російських веб-сайтів навряд чи якось вплине на їхню аудиторію, оскільки люди вже перейшли на інші ресурси, вважає Володимир Куковський. Але санкції слід продовжити, оскільки вони довели свою ефективність, впевнений Віталій Мороз. Питання лише в тому, як це краще зробити юридично. Адже процес блокування у 2017 році мав безліч "прогалин". "Це було зроблено через указ президента і там є деякі законодавчі обмеження. Але фактично провайдери не були юридично зобов'язані виконувати цей указ. Тобто з юридичної точки зору з їхнього боку це було добровільно. Набагато більш ефективно закріпити блокування на законодавчому рівні", – розмірковує аналітик "Інтерньюз-Україна". Одна з претензій правозахисників під час запровадження санкцій полягала в відсутності якихось прозорих критеріїв, за якими обмежувався доступ до тих чи інших ресурсів, каже Віта Володовська. "У той перелік від 2017 року, наприклад, потрапили не лише російські сайти, але й деякі українські видання – "Экономические известия". Тому рішення потрібно переглянути з тим, щоб запропонувати і ввести санкції так, як це роблять західні країни щодо осіб, які дійсно несуть загрозу і до яких застосування цих санкцій може бути ефективним", – зазначає юрист Лабораторії цифрової безпеки. Багато членів команди Зеленського вже після виборів висловлювалися за продовження санкцій щодо російських ресурсів. За законом, питання продовження або перегляду санкцій розглядає РНБО за пропозицією Верховної ради, Кабміну, президента, Нацбанку або СБУ. І далі прийняте рішення вводиться в дію указом глави держави. У відповіді на запит РБК-Україна в Раді нацбезпеки і оборони уточнили, що в разі надходження такої пропозиції "вона буде винесена на розгляд у встановленому порядку". В СБУ на момент виходу матеріалу на запит не відповіли. На початку лютого міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський сказав РБК-Україна, що його відомство буде ініціювати продовження заборони російських соцмереж і порталів. Продовження санкцій підтримують і в профільному парламентському комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики. "Росія не припиняє інформаційну агресію, а рівень критичного мислення та медіаосвіченості в нас дуже низький. Ми вже намагаємося змінити ситуацію. Наприклад, на порталі "Дія" є курс для громадян. Але поки цього недостатньо", – говорить РБК-Україна заступник голови комітету Євгенія Кравчук ("Слуга народу"). За її словами, соціальні мережі, які контролюються з Росії, "можуть поширювати будь-яку дезінформацію і паніку". "Те, що на них немає впливу держави – нормально. Але у них немає і внутрішніх механізмів контролю, який є у Facebook, наприклад. Тож знімати санкції – не на часі. Це має відбуватися у міру зростання медіаосвіченості людей", – впевнена Кравчук. https://www.rbc.ua/ukr/news/ponii-skonchalsya-chetvertyy-passazhir-kruiznogo-1582609863.html

24 ЛЮТОГО 2020

24 ЛЮТОГО 2020 ✔️Саме Порошенко зміг захистити слабку країну від Путіна – російський історик; ✔️Багатьом ніде жити: ОПУ кинув напризволяще звільнених із полону українців – Бутусов; ✔️Адвокат родин Небесної сотні: Ексберкутівці повернулись, аби дискредитувати судовий процес; ✔️РНБО просить Зеленського відновити роботу однієї з найкорумпованіших структур; КАПІТУЛЯЦІЯ УКРАЇНИ… ✔️Зеленський ще не усвідомлює, що мир з Путіним можливий тільки за умови капітуляції - російський вчений; ✔️Все спихне на Гончарука: експерт розповів, як Зеленський пустить воду в Крим; ✔️На Донбасі відключили систему нейтралізації російського телебачення — Турчинов; ВЛАДА уЗЕЛЕНСЬКОГО… ✔️"Вас знайдуть і тоді поговорите": нардеп від "Слуги народу" і учасник "Кварталу 95" брутально погрожували українцям у Лондоні; ✔️У Раді зареєстровано законопроєкт, який дозволяє СБУ цензурувати інтернет і шпигувати за громадянами; ✔️Люди вже зрозуміли, що "слуги" ввели їх в оману - Пташник про довибори у Раду на 179 окрузі; ✔️"Слуги" кинули напризволяще регіон, завдяки якому вони пройшли до Ради - Геращенко; ✔️“Скажених собак відстрілюють”: Маруся Звіробій жорстко рознесла депутатів Зеленського; ✔️Еліта маршрутками не поїде: Садовий замовив собі і підлеглим VIP-таксі на 3 000 000 грн з бюджету Львова; ✔️Російська мова в парламенті? Нардепи зареєстрували скандальний законопроект; ✔️“Це дискримінація”: у Києві жінку не взяли на роботу через принциповість щодо російської мови; ✔️На Волині пройшла акція за відставку Авакова – що казали протестувальники (Відео); ✔️“Не можна підвищувати”: у “Слузі народу” зробили несподівану заяву щодо зарплат українців; ✔️“Бо в Україні живуть дебіли”: прихильник Кремля закликає Maruv “валити в Росію”; ✔️Заступник голови Офісу Зеленського взяв у радники колишнього помічника Пшонки; ✔️Під ДБР протестують проти призначення Венедіктової, біля будівлі – силовики та автозак; СУДІВСЬКЕ СВАВІЛЛЯ… ✔️Апеляційний суд поновив Насірова на посаді керівника Державної фіскальної служби; ГРОШІ… ✔️Бюджет недоотримав 3 млрд грн через тютюнову поправку Дубінського; НАША "МІЛІЦІЯ"… ✔️Вінницьких тюремників підозрюють у вбивстві в'язня; ВІЙНА… ✔️Вибухи чули за кілометри: як росіяни намагалися прорвати лінію розмежування – сюжет (Відео); ✔️Окупанти на Донбасі облаштовують нові вогневі позиції для артилерії, – розвідка; ✔️Війна з Росією: окупант обстрілював українські позиції 14 разів, переважно з заборонених калібрів…

Станислав Речинский

Левочкин, Фирташ, Баум, Буймистер и другие "солнцевские" в Украине. Весьма познавательно https://www.facebook.com/Stanislav.Rechynskyy/posts/10221227134051907 Trasta Komercbanka: шкаф со скелетами украинской (и не только) мафии. Солнцевская ОПГ подымает голову: что расскажет Игорь Буймистер, если до него дотянутся руки правосудия

Trasta Komercbanka: шкаф со скелетами украинской (и не только) мафии. Солнцевская ОПГ подымает голову: что расскажет Игорь Буймистер, если до него дотянутся руки правосудия

атвийские банки, особенно благополучно ушедшие на ликвидацию, это – неисчерпаемый кладезь компромата на украинскую оргпреступность и чиновников-коррупционеров. Впрочем, почему только на украинскую? Тут отмывала деньги и российская «братва», выводили деньги в оффшоры приспешники путинского режима, прокручивали свои доли малые жулики из США. Даже латиноамериканские наркокартели оценили сговорчивость банкиров-латышей. Поэтому автор этих строк старается хотя бы раз в месяц перечитывать новости из Риги – вдруг из какой-нибудь антресоли на свет божий вывалится свежий скелет. В этот раз посыпалось из Trasta Komercbanka, пишет в своей статье для «ОРД» главный редактор проекта CRiME Андрей Карпинский. И, отслеживая отдельный криминальный сюжет, автор вышел на довольно неожиданную историю. Большой переполох в тихой Риге Прежде чем перейти к этой эпической криминальной саге, вкратце остановимся на том, что такое Trasta Komercbanka. Вернее, кто. Состав акционеров сего финансового учреждения уже давно не является секретом. 43% акций банка держал его генеральный директор – уроженец Харькова с латвийским гражданством Игорь Буймистер (подробнее о нем расскажем ниже). Другой крупный пакет акций, 33%, числился за украинским банкиром Иваном Фурсиным – однокурсником и бизнес-партнером Сергея Лёвочкина, видного деятеля из прокремлевского ОПЗЖ и бывшего главы администрации президента Януковича. Ещё около 10% акций Trasta Komercbanka де-юре принадлежали подданному США Чарльзу Трехерну. Последний упорно считается «фунтом» упомянутого Сергея Лёвочкина и его дражайшей сестрицы Юлии, что дает основания считать этих бывших «регионалов» конечными бенефициарами того пакета акций. Этот факт как сами Лёвочкины, так и пресс-служба ОПЗЖ неустанно отрицают, дабы избавиться от реноме «мойщиков» денег коррупционеров, наркомафии и тоталитарных режимов. Однако «уши» Лёвочкиных, торчащие за цепочкой крупных афёр, прокрученных через Trasta Komercbanka, все возражения относительно их непричастности к банку делают сомнительными. Сергей и Юлия Лёвочкины Итак, вы поняли: хоть центральный офис Trasta Komercbanka располагался в Риге, это финучреждение настолько латвийское, насколько и украинское. Как по бенефициарам, так и по духу. Последний скандал, вспыхнувший вокруг Trasta Komercbanka ориентировочно 10 февраля, неразрывно связан с казахским проблемным банком «БТА Банк». История «БТА Банка» настолько грандиозна, что на её изложение не хватило бы одной статьи. Она тянет на целую книгу. Но если кратко, то дело было так. По одной из версий, в 2009 году, когда владелец банка Мухтар Аблязов перешел в оппозицию к правящему режиму, власти Казахстана решили ему отомстить и его банк национализировать. По другой версии, Аблязов стал казахским оппозиционером и политэмигрантом после того, как «стырил» из банка почти все деньги, в результате чего властям Казахстана пришлось банк национализировать. Но, поскольку эта статья предназначена, прежде всего, для украинского читателя, причины «зашквара» тут не принципиальны. Остановимся на том, что казахстанская правящая верхушка под шумок спасения банка и финансовой системы страны рассовала по карманам несколько миллиардов долларов рефинансирования «БТА Банка» (и ей за это ничего не было, поскольку она состоит в родстве с дедушкой Нурсултаном), суд заочно приговорил Аблязова к пожизненному заключению, а тот из европейской ссылки периодически призывает народ Казахстана к восстанию против «кровавых барыг». «Барыги» на это, естественно, обижаются и не теряют надежд добиться экстрадиции опального Мухтара. Всего из «БТА Банка» было выведено в оффшоры, по разным оценкам, от пяти до десяти миллиардов долларов США. Из них $1,5 млрд «отмылись» через латвийские банки, львиная доля – через Trasta Komercbanka Буймистера, Фурсина и Лёвочкиных. Иван Фурсин Естественно, прокручивать астрономические суммы «грязных денег» без участия властей невозможно. И соучастник в латвийских властных структурах, как теперь известно, у наших героев был. Это – ныне уже бывший глава Банка Латвии (что-то типа нашего Нацбанка) Илмар Римшевич. Сейчас уголовное дело против Римшевича рассматривается в Рижском районном суде. Его обвиняют в вымогательстве и получении взяток, а также легализации преступно нажитых средств. Самое интересное в «кейсе» этого чиновника-коррупционера то, что под следствие он попал по заявлению… двух акционеров Trasta Komercbanka. Очевидно, что Илмара Римшевича «сдали» Игорь Буймистер и Иван Фурсин, поскольку Лёвочкины написать заявление не могли – они же как бы не при делах, о чем постоянно заявляют на каждом углу. Издание «ОРД» ранее сообщало, что, согласно материалам дела, в 2010 году некий акционер Trasta Komercbanka оплатил Римшевичу поездку на Камчатку. В ответ благодарный шеф центробанка смог добиться того, чтобы FKTK (Комиссия рынка финансов и капитала; независимый финансовый регулятор Латвии. – прим. авт.) принимала дальнейшие решения в пользу Trasta Komercbankа. Илмар Римшевич (второй слева) изволил откушать после удачной рыбалки на Камчатке. Второй эпизод датирован 2012 годом, когда акционеры Trasta komercbanka осознали, что дела снова идут не в том русле, как им того хотелось. Тогда они договорились с Марисом Мартиносоном (полукриминальный местный бизнесмен, «решала» — прим. авт.), у которого были хорошие отношения с Римшевичем. Бизнесмен передал главе Банка Латвии взятку в размере 250 000 евро, хотя изначально оговоренная сумма «отката» составила 500 000 евро. По договоренности, взятку планировалось передавать по частям. По сведениям прокуратуры, за посредничество в передаче взятки «решале» Мартинсонсу полагалось 10% от суммы. Римшевич продолжал консультировать акционеров Trasta Komercbanka, в результате чего FKTK отменила ранее введенные в отношении банка ограничения, однако при этом вскоре ввела новые. Акционеров банка, по крайней мере, Буймистера и Фурсина, такой поворот событий, мягко говоря, сильно опечалил, поэтому вторую половину «отката» в размере в четверть миллиона евро Римшевич так и не увидел. Спустя какое-то время он увидел повестку от прокурора и обвинение по двум статьям Уголовного кодекса Латвии. Поскольку акционеры Trasta Komercbanka (то есть, Игорь Буймистер и Иван Фурсин) сами сдали своего подельника в правоохранительные органы, то они были освобождены от уголовной ответственности. Но только в связи с этим уголовным делом. Как упомянуто выше, пару недель назад стало известно, что в Латвии назревает новый громкий уголовный процесс, в котором конечные бенефициары Trasta Komercbanka могут получить статус обвиняемых в отмывании денег. И тут мы возвращаемся к тому, с чего начали – к делу «БТА Банка». Очевидно, что казахским следователям удалось не только дотянуться до весьма хорошо осведомленных клерков обанкроченного финучреждения, но и разговорить их. Конечно, признать непредвзятым и объективным правосудие Казахстана может только мазохист, поэтому в Риге долго отмахивались от документов, присланных из Нур-Султана (так теперь называется Астана). Но, похоже, «орлы Назарбаева» выложили на стол доказательства, которые строятся не только на свидетельствах «закошмаренных» финансистов, но и закрепляются историей транзакций на территории Европейского Союза. 10 февраля латвийское англоязычное издание The Baltic Times сообщило, что Управление по борьбе с экономическими преступлениями Государственной полиции Латвии таки расследует эпизод с «исчезновением» $1,5 млрд «БТА Банка». Портал Kompromat.lv цитирует аналитическую телепрограмму «Nekā personīga» местного канала TV3. Из неё следует, что председатель правления Trasta Komercbanka Виктор Зиемелис чуть ли не разрывался между Ригой и Астаной в период с 2005 по 2008 год. Он много времени проводил в кабинете Мухтара Аблязова. Позже, когда владелец «БТА Банка» попал в опалу и перебрался в Лондон, Зиемелис зачастил на Туманный Альбион. В 2009 году в лондонский апартаментах Аблязова состоялась особо примечательная встреча, на которую прибыл крупнейший акционер Trasta Komercbanka Игорь Буймистер. По словам одного из сотрудников банка, присутствовавшего на встрече, темой рандеву были $77 млн из «БТА Банка», замороженные на счетах Trasta Komercbanka по требованию властей Казахстана. Мухтар Аблязов очень интересовался, как бы эту денежку разморозить и перегнать в какой-нибудь уютный оффшорчик. Игорь Буймистер якобы ответил, что, мол, очень легко, но следует «откатить». $5 млн. Прижимистый Мухтар заартачился, поэтому сторговались на $3 млн. Эту сумму должна была подбросить одна из подставных фирм Аблязова с Британских Виргинских островов под видом покупки облигаций Trasta Komercbanka. $3 млн вроде как предназначались для подкупа латвийских чиновников, имеющих полномочия повлиять на судьбу замороженных денег. Журналисты, проводившие собственное расследование, признают, что никаких документов, подтверждающих, что подкуп состоялся, они в глаза не видели. Но факт остается фактом: $77 млн Аблязова на счетах в Trasta Komercbanka внезапно разморозились и убыли в оффшорную даль. Вполне возможно, что Игорь Буймистер и Иван Фурсин уже посетили офис прокурора Риги с целью сотрудничества со следствием по новому уголовному делу. Не исключено, что они под запись рассказали, как Виестурс Бурканс, тогдашний руководитель Службы по борьбе с отмыванием денег, требовал и получал взятку. Но может случиться так, что следователи никакого имущества, записанного на подставных лиц, у Бурканса не найдут, в отличие от упомянутого выше Римшевича. И тогда Буймистеру и Фурсину придется самим отвечать перед латвийским судом за отмывание денег Мухтара Аблязова. Казахам, заварившим эту кашу, на Буймистера и Фурсина с Лёвочкиным, в принципе, плевать. Им необходимо признание Аблязова в уголовном проступке хоть каким-то европейским судом, что сделает экстрадицию этого горе-банкира в Казахстан крайне вероятной. Тут всё вполне понятно. Не совсем понятно, почему к владельцам Trasta Komercbanka до сих пор не выдвинуло претензии украинское правосудие. Семён Могилевич, наркокартели и другие «звери» Через Trasta Komercbanka разнокалиберные мафиозо прогнали не один десяток миллиардов долларов. Самая резонансная история – «Ландромат» или «русская мегапрачечная». На протяжении 2010-2014 годов Trasta Komercbanka был ключевым звеном в грандиозной витиеватой схеме отмывания денег ОПГ и высокопоставленных чиновников (которые, в принципе, одно и то же) из страны-агрессора. По разным оценкам, через банк Буймистера, Фурсина и Ко прогнали от $18 млрд до $20 млрд. Как выяснила неправительственная организация «Проект по информированию об организованной преступности и коррупции» (OCCRP), в нелегальной схеме участвовал целый ряд банков и компаний, которые действовали по изощренной методике. Документально мошенники создавали видимость дефолта одной из компаний по долгу, гарантированному российской коммерческой структурой (или структурами) во главе с гражданином Молдовы. Обязательства по погашению «долга», соответственно, переходили к этим структурам. Затем молдавские суды, опираясь на поддельные или неполные документы, признавали «законность» претензий и предписывали российским структурам выплатить «долг». Маршрут любого платежа проходил через латвийский Trasta Komercbanka, после которого деньги приобретали «легальный облик» и спокойно переводились по всей Европе. В 2012 году репортеры российской «Новой газеты», американского журнала Barron’s и OCCRP в рамках расследования «дела Сергея Магнитского» установили, что коррупционеры вывели из России более $230 млн, украденных у инвестфонда Hermitage Capital Management. Одним из шести банков, участвовавших в схеме, был латвийский Trasta Komercbanka. Напомним, что адвокат фонда Сергей Магнитский, задававший слишком много вопросов, был убит фактически с санкции российских властей. Годом ранее Trasta Komercbanka «засветился» в отмывании денег мексиканских наркокартелей. $680 млн, на которые позже наркомафия приобрела самолеты для транспортировки кокаина, в 2007-2008 годах были легализованы с помощью ряда балтийских банков, среди которых, кроме банка Буймистера – Фурсина, упоминались такие латвийские финучреждения, как Parex Banka и Baltic Trust Bank. Эти два банка автор выделил специально – ниже мы к ним еще вернемся. В начале статьи я не шутки ради назвал Trasta Komercbanka «настолько латвийским, насколько и украинским». И дело тут не только в акционерах. Как известно, в 2016 году Европейский центральный банк (ЕЦБ) лишил это финучреждение лицензии из-за «долговременных нарушений в области легализации преступно добытых средств и финансирования терроризма». Звучит сурово, но это само по себе не должно было стать причиной краха Trasta Komercbanka. Он входил в ТОП-5 латвийских банков, на его счетах было аккумулировано вкладов на €5 млрд. Казалось бы: наведи порядок, аккуратней «отмывай» (это же получается у австрийцев и швейцарцев, например), и лицензию тебе вернут. Однако, уже в 2017-м банк объявили банкротом. И Иван Фурсин, и Игорь Буймистер потом публично возмущались, мол-де, банк можно было спасти, но власти Латвии по требованию Госдепа США сделали из него «козла отпущения». Как ни странно, им до сих пор поддакивает ныне бывший глава Банка Латвии Илмар Римшевич, которого они подвели под уголовное дело: да, мол, мы слегка погорячились. Но финансовые аналитики обращают внимание на одну любопытную деталь: еще за два года до отзыва лицензии ЕЦБ и за три до начала процедуры банкротства, дела у Trasta Komercbanka внезапно пошли из рук вон плохо. Если в 2013-м он показывал какие-никакие прибыли, то уже в 2014-м его убыток превысил €12 млн. Не было секретом то, что проблемы у Trasta Komercbanka возникли из-за ситуации в Украине. Нет, не из-за финансового кризиса, охватившего страну после Революции Достоинства и российской интервенции, последовавшей как реакция на приход к власти прозападных сил. Главная причина в том, что у старших партнеров Буймистера и Фурсина возникли не просто большие, а катастрофические неприятности. Поток украинских денег стал стремительно пересыхать, поскольку конечных бенефициаров отодвинули от коррупционной кормушки на значительное расстояние (заменив их другими). Trasta Komercbanka начиная с конца 1990-х был «заточен» прежде всего под украинский «схематоз». С 2000 года (кстати, именно тогда в банке «нарисовался» Игорь Буймистер) Trasta Komercbanka стал появляться в схемах оффшорной сети International Overseas Services (IOS) – группировки, основанной латышами, но обслуживающую выходцев из развалившегося СССР – прежде всего, граждан Украины. Долгое время крупнейшей клиентурой IOS была так называемая «сеть Одесса» — неформальный картель торговцев оружием (само название говорит, что большинство бенефициаров имеют украинские паспорта). Изначально ключевым банком в упомянутых схемах был некогда крупнейший в Латвии Parex Banka, но он не пережил мировой финансовый кризис в 2008 году и был национализирован местными властями. Мы лишний раз упомянули это финансовое учреждение еще и потому, что до прихода в Trasta Komercbanka в 2000-м, Игорь Буймистер зарабатывал в структурах, тесно связанных с Parex Banka. Дмитрий Фирташ Начиная с 2008 года Trasta Komercbanka активно помогает сначала Вадиму и Илье Сегалям, а затем старшему партнеру Ивана Фурсина и Сергея Лёвочкина по тёмным делам – Дмитрию Фирташу – тащить деньги из разорённого банка «Надра». В одном из эпизодов через латвийский банк Буймистера – Фурсина «стырили» $25 млн (примечательно, что в той истории в качестве юриста засветился уже бывший глава Офиса президента Андрей Богдан). Другой эпизод, в котором Trasta Komercbanka был задействован в мошенническом выводе из «Надр» $82,5 млн, сейчас расследует НАБУ. Раз в повествовании всплыл Дмитрий Фирташ, то не лишним было бы вспомнить ещё одного персонажа – Семёна Могилевича, которого Федеральное бюро расследований США ещё недавно считало «боссом всех боссов» в так называемой «русской мафии». Нет, Семён Могилевич вроде как ни разу не был замечен в схемах Trasta Komercbanka. Этот сооснователь ОПГ «Солнцевские» (или Солнцевская ОПГ) плотно работал с Фирташем и Фурсиным по газовым темам – сначала в схеме с EuralTransGas, затем, до 2009 года, в схеме RosUkrenergo. В 2009 году RosUkrenergo, как известно, прихлопнули по инициативе тогдашнего премьера Юлии Тимошенко. Немного ранее по её же инициативе в Украине прихлопнули игорный бизнес, в котором, по странному стечению обстоятельств, имел серьезный интерес лично Семён Могилевич и прочие «солнцевские». Запомните эту деталь, вскоре она не будет казаться маловажной. Семён Могилевич Идем далее. Trasta Komercbanka выступал ключевым звеном также во время кражи денег Государственного агентства по инвестициям и управлению национальными проектами во времена Януковича. В частности, 95 млн грн, выделенные на, как оказалось, фиктивный инновационный проект «Чистая вода», через оффшоры, которые журналисты связали с Иваном Фурсиным и Сергеем Лёвочкиным, попали в латвийский банк и исчезли. Отдельно тут стоит вспомнить грандиозную историю с «вышками Бойко», когда государственный «Нафтогаз» переплатил за газодобывающие платформы $150 млн «лишних» денег. Вся сумма была выведена Trasta Komercbanka, затем затерялась в оффшорных фирмах, входящих в упомянутую выше сеть IOS. В 2015 году через фирмы, связанные с Иваном Фурсиным и Сергеем Лёвочкиным, вывели за границу $20 млн из принадлежащих Дмитрию Фирташу облгазов. Деньги шли транзитом через «Мисто Банк» Ивана Фурсина в Trasta Komercbanka. И последний штрих, прежде чем мы перейдем к финальной части этого повествования. Незадолго до Революции достоинства в Украине, когда Trasta Komercbanka был процветающим учреждением, на его официальном сайте была опубликована официальная биография Игоря Буймистера. Кроме всего прочего, там было сказано: «Накопленная база знаний сегодня помогает ему успешно заниматься финансовым консультированием других предпринимателей — Игорь Буймистер консультирует Наблюдательные советы компаний «Девон» (разработка месторождения углеводородного сырья на Украине) и «Нафтогаз Украины» (инженерные проекты в области строительства нефте- и газопроводов)». То есть, получается, что Игорь Буймистер консультировал (стоит полагать, не безвозмездно) «Нафтогаз», когда деятельность НАК курировал в качестве министра энергетики Юрий Бойко – еще один партнер Сергея Лёвочкина и Ивана Фурсина. А за ЧАО «Девон», как и тогда, до сих пор торчат «уши» Витольда Фокина, Юрия Бойко, Ивана Фурсина и Павла Фукса. Кстати, до своей ликвидации Trasta Komercbanka через оффшорные фирмы была совладельцем «Девона». Описанное выше – дела давно минувших дней. Имеет ли главный персонаж статьи какое-либо отношение к процессам в Украине сейчас? Не исключено. (Не)случайные совпадения и азартные игры Ключевой акционер Trasta Komercbanka Игорь Буймистер сам по себе крайне интересный для исследования персонаж. Его бизнес-связи на нашей территории прямо или опосредованно ведут к занимательным людям и историям. Не только к упомянутым выше. Игорь Буймистер Например, в украинских публичных реестрах хранятся записи про три киевские ООО: «Нагирна-1», «Нагирна-2» и «Макеевская», в числе соучредителей которых упомянут житель столицы Латвии Буймистер Игорь Юрьевич. Вся троица указывала в качестве основного профиля деятельности «управление недвижимостью за вознаграждение или на основе контракта» (отметим, что и Фирташ, и Фурсин, и Лёвочкин, и даже Сева Могилевич тоже вкладывали нажитое в недвижимость). Но на этом совпадения не заканчиваются: все три общества с ограниченной общественностью были зарегистрированы в 2009 году, когда у Буймистера деньги куры не клевали, и ушли на ликвидацию в 2016-м, когда у Trasta Komercbanka обозначились серьезные проблемы с прибылью и финансовыми регуляторами. Среди соучредителей «Нагирна-1», «Нагирна-2» и «Макеевская», кроме самого Игоря Юрьевича, присутствуют несколько граждан с одной и той же фамилией – Мазур. Автора этих строк заинтересовал москвич Мазур Иван Иванович. Если перелопатить украинские реестры, можно отыскать немало фирм в разных уголках нашей страны, куда вложился этот московский гость. Но нам, пожалуй, куда интереснее его российские «концы», чтобы понять, кто это. Поиск в запоребриковых реестрах выдал результат, согласно которому мы, скорее всего, имеем дело с уроженцем город Малин Житомирской области, председателем правления АО «РАО Роснефтегазстрой» Иваном Мазуром. Но это, так сказать, параллельный сюжет, на который сильно отвлекаться не стоит. Вернемся к делам Игоря Буймистера. Мы нашли украинскую компанию, до сих пор «живую» и зарегистрированную непосредственно на бывшего ключевого акционера Trasta Komercbanka. Это – ООО «Бизнес Кепител Украина» (БКУ), среди основных профилей деятельности которой нынче указана «деятельность в сфере инжиринга, геологии и геодезии» (кстати, это один из профилей «РАО Роснефтегазстрой»). До 2016 года ООО «БКУ» называлось ЗАО «Финансовая компания «Бизнес Кепител Украина» (основано в июне 1997 года) и специализировалось на финансовом посредничестве. «Украинское направление бурно развивалось именно потому, что у меня там было много друзей и партнеров, — рассказывал в интервью в далеком 2007 году тогда еще председатель правления процветающего Trasta Komercbanka Игорь Буймистер. - 10 лет назад мы хватались за все. Даже с Parex сотрудничали, пытаясь организовать в Украине торговлю ценными бумагами. Была такая компания Parex Capital Ukraina. Участвовали в приватизации предприятий в Украине. Скупали активы в виде акций. Где 20 процентов, где 3». Зарегистрированное месяц спустя после ООО «БКУ», в июле 1997 года, ЗАО «Парекс Кепител Украина», о котором говорит Буймистер, считалось структурным подразделением финансовой группы Parex, созданной вокруг некогда крупнейшего в Латвии Parex Banka. Компания до сих пор действующая, её бенефициарами числятся Parex Banka (несмотря на то, что он давно обанкротился), бывший топ-менеджер этого латвийского финучреждения – подданный ФРГ Ханс Эберхард и «Бизнес Кепител Украина», единоличным владельцем которого является Игорь Буймистер. Читатель, наверное, догадался, что автор выделил названия коммерческих структур и года их регистрации жирным шрифтом неспроста. Не буду держать интригу – в 1997 году в Украине началась активная фаза приватизации облэнерго и облгазов. В которой участвовал Дмитрий Фирташ – старший партнёр Ивана Фурсина, компаньона Буймистера по Trasta Komercbanka, и младший партнер Семёна Могилевича по махинациям с природным газом. Фирташу в ходе приватизации удалось взять под контроль ряд газораспределительных предприятий, которые, как сказано выше, выводили деньги из Украины через Trasta Komercbanka. Но это так, детали. Борис Баум В связке с Parex Banka куда больше интересного. Незадолго до краха этого финансового учреждения в нем трудился Борис Баум. Этот постоянно проживающий в Украине гражданин Латвии стал у нас широко известен из-за скандала вокруг легализации игорного бизнеса. Приблизительно тогда же, когда из Латвии пришли новости о надвигающихся на Буймистера проблемах, 11 февраля, в Офисе президента подтвердили, что хотят видеть Баума в Комиссии по развитию и регулированию азартных игр. Этого персонажа в «зе!команду», по официальной версии, привёл нынешний глава фракции «Слуга народа» Давид Арахамия. По данным проекта Bihus.Info, нынче Борис Баум играет роль неформального коммуникатора от Банковой с потенциальными участниками легального игорного рынка и депутатами, которые дорабатывают законопроект о легализации. «Баум регулярно встречается с менеджментом азартных заведений и ездит на Банковую рассказывать о переговорах по законопроекту», — утверждают журналисты. Шок и трепет у журналистов-расследователей вызывает тот факт, что Борис Баум был менеджером и бенефициаром в коммерческих структурах «организованной преступной группировки «Лужники» (ассоциируется с членом совета РФ Александром Бабаковым, президентом московского ЦСКА Евгением Гиннером и российским полукриминальным бизнесменом Михаилом Воеводиным). Например, коллеги из интернет-издания «Цензор» вполне обоснованно опасаются, что игорный бизнес могут легализовать специально под интересы ОПГ «Лужники» из страны-агрессора. Но они ошибаются. Всё может оказаться намного хуже интересней. Например, среди юридических лиц, подконтрольных «Лужникам», они называют АО «Парэкс Банк» и АО «Балтийский Транзитный Банк». Сергей Михайлов, он же криминальный «авторитет» Михась, один из лидеров Солнцевской ОПГ Под «Парэкс Банк» имеется ввиду неоднократно тут упомянутый Parex Banka. Борис Баум там работал, по слухам, на неофициальной должности «смотрящего». И появился он в банке, вероятно, после того, как 22% акций финучреждения приобрел московский предприниматель Сергей Михайлов, почетный полярник Российской Федерации и, по совместительству, криминальный «авторитет» и один из лидеров самой могущественной на постсоветском пространстве Солнцевской ОПГ. «Балтийский Транзитный Банк» с 2004 года называется Baltic Trust Bank. Его основным акционером долгое время был российский миллионер Олег Бойко. Позже он продал финансовое учреждение, чтобы, как тогда сообщалось, сосредоточиться на игорном бизнесе. Совпадение? А вот ещё одно: он вхож в Сонцевскую ОПГ. И на закуску: Baltic Trust Bank и Parex Banka вместе с Trasta Komercbanka Буймистера выше упоминался в контексте «отмывания» денег мексиканских наркокартелей. Что касается ОПГ «Лужники», интересы которой якобы обслуживает Борис Баум, то и тут наши коллеги немножко ошиблись. Существует не ОПГ, а ФПГ (финансово-промышленная группировка) «Лужники», которая крепко связана с Солнцевской ОПГ. Ещё каких-то 10-15 лет назад упомянутых выше «лужников» — Бабакова, Гиннера и Воеводина называли также «солнцевскими». Как и Семена Могилевича, Вячеслава Иванькова, Сергея (Михася) Михайлова, Гафура, Витю Аверу и прочую «братву». То есть, Борис Баум, как и главный герой нашего повествования Игорь Буймистер, обслуживает интересы тесно связанной с путинским режимом международной преступной группировки и/или её сателлитов. И теперь «Слуга народа» отдает Бауму, вернее, стоящим за ним людям на откуп игорный бизнес. Скажете, такое предположение выглядит дико? Нет, если учесть, что «солнцевские» приняли посильное участие в избрании Владимира Зеленского президентом. Впрочем, не стоит главного «слугу народа» автоматически вносить в состав этой ОПГ – просто с предыдущим украинским президентом у них не получилось, и они решили помочь его свалить. Нет, это не означает, что Пётр Алексеевич был против «русской мафии», а Владимир Александрович теперь за. Просто при Порошенко сложился такой «расклад», что он, даже будь у него на то желание, не смог бы подсобить «солнцевским». А у Зеленского, похоже, не понимают, с кем связались. Андрей Карпинский, главный редактор проекта CRiME, специально для «ОРД» http://ord-ua.com/2020/02/24/trasta-komercbanka-shkaf-so-skeletami-ukrainskoj-i-ne-tolko-mafii-solncevskaya-opg-podymaet-golovu-chto-rasskazhet-igor-bujmister-esli-do-nego-dotyanutsya-ruki-pravosudiya/