Стало известно, сколько украинцев до сих пор пользуются ВКонтакте 27.05.2020 12:56

Три роки «ВКонтакте» та «Одноклассники» були заборонені в Україні. 14 травня президент Володимир Зеленський продовжив їхню заборону ще на три роки. Як весь цей час російські ресурси працювали в Україні, скільки там зараз користувачів та що говорить влада — з’ясовувало hromadske. «Дбаємо про кібербезпеку» Продовжити заборону російських сайтів та сервісів ще у квітні запропонував голова СБУ Іван Баканов. «Сьогодні ми не просто захищаємо українських громадян від фейків та інформаційних вкидів із російських соцмереж, але й дбаємо про кібербезпеку для представників бізнесу, державних та освітніх установ тощо», — пояснив він. РНБО пропозицію підтримала і направила проєкт указу до Офісу президента. Зеленський його підписав. У Росії на продовження заборони зреагували так: Міністерство закордонних справ РФ назвало її «дискримінацією». Два попередні абзаци — про формальності. Реальність така: згідно з даними маркетингових досліджень компанії Kantar CMeter, соцмережа Vk.com, наприклад, досі є одним із найбільш популярних серед українців сайтів. Зараз вона на 16-му місці. 20,9% усіх українців, хто користується інтернетом, заходили у «ВКонтакте» у квітні 2020 року. Чому українці користуються російськими соцмережами попри заборону? У квітні 2020 року українська аудиторія Vk.com збільшилася на 1 мільйон. «Тут багато факторів. Люди або повернулися, або згадали про свої акаунти й вирішили зайти — особливо у світлі медійного резонансу стосовно продовження блокування російських сайтів», — зазначили hromadske в Kantar CMeter. «Так склалося, що ”ВКонтакте” — моя перша соціальна мережа ще з 2009 року, — розповідає Ліза. — Я з Криму, а там Vk.com був досить популярним». У 2014 році, коли дівчина переїхала до Львова, підтримувала зв'язок із рідними та друзями саме в цій соцмережі: «Потім деякі мої друзі перейшли в Instagram, і ми спілкуємося вже там. Маму із сестрою я переманила у Facebook, бо в Криму Telegram заблокований. Але все одно певна кількість людей, які важливі для мене, залишаються у ”ВКонтакте”. Тому я час від часу заходжу туди». Як українці заходять у заборонені соцмережі? Переважно — за допомогою Virtual Private Network (VPN) або інших проксі-серверів. VPN маскує IP-адресу користувача своєю власною, тому в заборонені мережі він заходить не як українець, а як мешканець іншої країни. «У мене є два браузери на ноутбуці: один — Google Chrome, він постійний для всього, а другий — Opera, в якому є функція VPN, і саме через неї я заходжу в соцмережу “ВКонтакте”. Більше в цьому браузері в мене нічого немає», — розповідає Ліза. Крім того, в Україні є провайдери, які не заблокували повністю доступ до російських інтернет-ресурсів. За даними громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», у грудні 2019-го сайти «Одноклассники», «ВКонтакте», Yandex.ru і Mail.ru були принаймні один тиждень доступні в окремих провайдерів у десятці великих міст України. «Загалом усі великі провайдери виконали указ. Щодо дрібних провайдерів, які самі собі десь виходять в інтернет, то не у всіх навіть є технічна можливість це зробити», — пояснює Алі Сафаров, юрист Інституту масової інформації. Провайдери можуть блокувати доступ до цих сайтів формально, говорить спікер «Українського Кіберальянсу» Андрій Баранович (відомий як Шон Таунсенд). «Достатньо просто змінити в налаштуваннях DNS (Domain Name System — сервер доменних імен — ред.) і сайт відкриється… Без VPN, без проксі-серверів, просто змінивши DNS, я можу відкрити Mail.ru», – пояснює Баранович. Наскільки зменшилася українська аудиторія російських соцмереж? У квітні 2017 року, до заборони, Vk.com був третім за популярністю сайтом в Україні після Google та YouTube. Тоді в переліку топ-10 сайтів за відвідуваністю в країні чотири були російськими: соцмережі «ВКонтакте» й «Одноклассники» та пошукові й поштові сервіси «Яндекс» і Mail.ru. У травні 2017-го «ВКонтакте» користувалися 76,1% українців із тих, у кого є доступ в інтернет (блокувати російські ресурси в Україні почали 17 травня 2017-го). У червні того ж року відсоток українців із доступом в інтернет, які заходили до цієї мережі, впав до 23,9%. А через рік після заборони — зріс до 29,3%. За даними комунікаційної агенції PlusOne, у грудні 2019 року 22% українців із доступом в інтернет раз на місяць заходили у «ВКонтакте». В «Однокласники» — 15% проти 18% роком раніше. З іншого боку, в Україні суттєво зросла кількість користувачів Facebook. Якщо в серпні 2018 року їх було 12 мільйонів, то в березні 2020-го — близько 14 мільйонів за даними PlusOne. «Якщо подивитися на дані по забороненій російській соцмережі Vk.com, то в березні (2020 року — ред.) ми побачили суттєве падіння охоплення. У квітні охоплення трошки виросло. Водночас частота контакту аудиторії з ресурсом, навпаки, зменшилась», — пояснює Ірина Ворон, керівниця проекту CMeter дослідницької компанії Kantar Україна. Алі Сафаров вважає, що заборона російських інтернет-ресурсів є достатньо ефективною: «Є комерційні ресурси, які відзначають, що їхні майданчики продажів у соцмережах “ВКонтакте” чи “Одноклассники” знижуються. Хоча заходити технічна можливість є, але все одно ці групи втрачають прихильників». Те, що блокування російських соцмереж дало певний результат, вважає і медіаексперт «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз. У коментарі Радіо Свобода він зазначив, що українські військові після блокування майже припинили користуватися російськими ресурсами. Раніше за допомогою «Яндекса» можна було відстежити їхню геолокацію. Акція протесту студентів і школярів проти заборони російської соцмережі «ВКонтакте» біля будівлі Адміністрації президента в Києві, 19 травня 2017 року Акція протесту студентів і школярів проти заборони російської соцмережі «ВКонтакте» біля будівлі Адміністрації президента в Києві, 19 травня 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO читайте також «Ми не хочемо бути жертвами інтернету» — інтерв’ю з медіа-теоретиком Ґертом Ловінком Що з українським бізнесом у російських соцмережах? Після заборони російських інтернет-ресурсів у 2017 році представники бізнесу почали переходити на інші платформи. «Українські представництва великих міжнародних брендів, наприклад Coca-Cola, не будуть після заборони вести сторінки в цих соцмережах. Для них це питання репутації. Ті, хто вели там свої групи, перестали це робити. Однак залишаються бренди, які продовжують вести там сторінки, але їхню точну кількість ми назвати не можемо», — пояснює Анастасія Байдаченко, CEO рекламного агентства IAB Ukraine. Аудиторія, як і представники українського бізнесу, просто перейшли у Facebook та Instagram. Анастасія пояснює, що важливим є не ведення груп, а реклама в них. «Якщо у нас була група "ВКонтакте" і ми розміщували в ній рекламу, то ми більше втратили від того, що не можемо саме розміщувати там рекламу. Запитів від великих брендів на розміщення там реклами немає, бо від цього погіршується їхня репутація», — говорить Байдаченко. Представники бізнесу, за словами засновника і директора рекламного агентства UAmaster Євгена Шевченка, після заборони російських соцмереж майже одразу перестали купувати в них рекламу. До цієї заборони український бізнес ділив бюджети на інтернет-рекламу між достатньо великою кількістю ресурсів. «Треба було мати сторінки в Google, Facebook, “ВКонтакте”, “Одноклассниках”, Instagram, Mail.ru. Після того, як російські сервіси були заблоковані в Україні, весь цивілізований бізнес, зрозуміло, розподілив бюджети на інші соцмережі: Facebook, Instagram, YouTube», — розповідає Євген Шевченко. За його словами, дуже важко було компаніям, які активно працювали в SMM (Social Media Marketing — маркетинг у соціальних мережах — ред.) на російських майданчиках. Ті, в кого були десятки тисяч або мільйони підписників у «ВКонтакте», ту аудиторію просто втратили, хоч і намагалися перевести її у Facebook та Instagram. «Можливо, є представники малого бізнесу, які продовжують вести там діяльність, але скільки їх — невідомо, в нас немає інструменту для того, щоб оцінити, скільки акаунтів малого бізнесу в нас було в цих соцмережах із України, — додає Анастасія Байдаченко. — Якщо припустити, що в таких представників (малого бізнесу — ред.) не було дубль-акаунта у Facebook, то навіть за декілька місяців там можна запустити свою діяльність». Євген Шевченко стверджує: якщо заборону не будуть продовжувати, то для українського бізнесу це навіть буде радше проблемою. Адже раніше компанії для SMM обирали два майданчики — «ВКонтакте» і Facebook. Сьогодні ж це Facebook та Instagram, а в когось — YouTube і TikTok. «Якщо раптом повернуться російські сервіси, то для бізнесу це буде додатковий головний біль. Тому що потрібно буде вирішувати, повертатися туди чи ні — і якщо так, то на це потрібно виділяти додатковий бюджет на рекламу», — говорить Шевченко. Деякі компанії, які мали мільйони підписників у «Вконтакте», втратили цю аудиторію, бо не змогли перевести у Facebook та Instagram. На фото — туристи позують перед одним із символів Facebook у штаб-квартирі компанії у Менло-парку, штат Каліфорнія, США, 1 липня 2019 року Деякі компанії, які мали мільйони підписників у «Вконтакте», втратили цю аудиторію, бо не змогли перевести у Facebook та Instagram. На фото — туристи позують перед одним із символів Facebook у штаб-квартирі компанії у Менло-парку, штат Каліфорнія, США, 1 липня 2019 року Фото: EPA-EFE/JOHN G. MABANGLO Механізм блокування російських інтернет-ресурсів Медіаексперт Віталій Мороз вважає, що ще з самого початку заборони механізм її реалізації був невдалим: «Вона (заборона — ред.) була сумнівною під правовим кутом зору, оскільки президент України не є регулятором інтернету. За три роки з часу ухвалення цього рішення увага до російських соцмереж знизилася, але держава так і не запропонувала правового методу вирішення. Тому продовження санкцій — це продовження політики (п'ятого президента України Петра — ред.) Порошенка. Хоча за три роки можна було вивчити ці питання й привести українське законодавство у відповідність до міжнародних стандартів». Для того щоб ці обмеження відповідали стандартам, необхідно внести зміни в Закон України «Про санкції», зазначає юрист ІМІ Алі Сафаров. Цей закон наразі не містить чіткого механізму обмеження інформаційного впливу. Тому, за словами експерта, провайдери, які не блокують заборонені інтернет-ресурси, можуть принаймні спробувати оскаржити рішення суду стосовно штрафу. Чітку процедуру, пояснює Сафаров, допоможуть зробити зміни в законі, які передбачатимуть можливість накладання санкцій із метою обмеження інформаційного впливу, а також реєстр фізичних і юридичних осіб, які підлягають санкціям. «Тобто в будь-якому разі рішення про санкції будуть прийматися РНБО і затверджуватись указом президента, але буде чітко визначена процедура. І буде реєстр тих, на кого діють санкції, із зазначенням строку дії», — пояснює експерт. Принципово не блокує російські ресурси, наприклад, київський провайдер «НетАссист». Його засновник Максим Тульєв каже: через позицію компанії в серпні 2019 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ), за результатами перевірки виписала припис і штраф на суму 935 гривень. «Ми оскаржили припис і штраф у суді, але справу досі не розглянули», — розповідає Тульєв. Ми надіслали запити до Служби безпеки України та НКРЗІ з проханням повідомити, скільки порушень із боку провайдерів та операторів зафіксували за ці роки та скільки штрафів виписали. На момент публікації матеріалу hromadske відповіді не отримало. https://hromadske.ua/posts/tri-roki-bez-vkontakte-skilki-ukrayinciv-use-she-koristuyutsya-socmerezhami-rf