Четверте перемир’я Зеленського. Чим закінчилися попередні спроби «перестати стріляти» на Донбасі та чи існує «план Б» 27 липня, 14:18

У понеділок, 27 липня, на Донбасі набув чинності режим повного та всеосяжного припинення вогню — чергова спроба оголосити перемир’я в зоні військових дій. Такої домовленості раніше досягли Україна, Росія та ОБСЄ на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 22 липня. Заборона діє на використання будь-яких видів вогню, зокрема і снайперського; використання літальних апаратів; розміщення важкого озброєння в районах населених пунктів; а також на будь-які наступальні та розвідувально-диверсійні дії. Читайте також: Юрій Бутусов Новий режим припинення вогню. Чим все закінчиться? Однак укладені домовленості вже порушили щонайменше один раз: 27 липня стало відомо, що незабаром після опівночі першої доби перемир’я бойовики обстріляли підрозділи 36-ї окремої бригади морської піхоти ВСУ зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів. Українська сторона на обстріл не відповідала. «Втрат з боку Об'єднаних сил немає. Наші підрозділи поки мовчать», — повідомив командувач ООС Володимир Кравченко. Крім того, російські найманці замінували українські позиції мінами з годинниковим механізмом, щоб створити ілюзію обстрілу та порушення режиму тиші з української сторони. Читайте також: Зрив перемир’я: у штабі ООС розповіли, де саме окупанти порушили режим припинення вогню З моменту обрання Володимира Зеленського президентом це вже четверта масштабна спроба зупинити обстріли бойовиків на Донбасі. НВ нагадує про те, чим закінчилися три попередні ініціативи «режиму тиші», і що раніше говорив Зеленський про можливі «запасні» варіанти у випадку порушення Росією її обіцянок. Перемир’я з 1 січня 2020 року — паризькі домовленості Про «повне припинення вогню» на Донбасі, яке мало набути чинності ще до кінця 2019 року, домовилися 9 грудня в Парижі лідери країн нормандської четвірки — Володимир Зеленський, Володимир Путін, Ангела Меркель та Еммануель Макрон. В останні дні 2019 року Анатолій Загороднюк, міністр оборони України на той момент, заявляв, що українська сторона готується до повного припинення вогню з 1 січня 2020-го. Однак тиша на Донбасі так і не запанувала: лише за перший місяць 2020 року було зафіксовано понад 250 обстрілів позицій ВСУ, 12 українських військових загинули, ще 38 отримали поранення. Осінь 2019 року — перемир’я на тлі часткового розведення сил 1 жовтня 2019 року в Мінську погодили робочий план-графік розведення сил та засобів в районах населених пунктів Золоте і Петрівське. Однією з умов відведення військ на кожній з ділянок (згідно з укладеними ще раніше домовленостями) було дотримання в цих зонах режиму повного припинення вогню протягом семи попередніх діб. Семиденний режим тиші на ділянках розведення мали підтвердити представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Читайте також: Росія повинна виконувати зобов’язання. Як світ реагує на наступ бойовиків на Донбасі 11 листопада штаб ООС повідомив про завершення практичної фази розведення сил і засобів на ділянці Петрівське-Богданівка, а 26 листопада СММ ОБСЄ підтвердила відведення військ в районі Золотого. Протягом наступних місяців райони поблизу цих населених пунктів неодноразово ставали об'єктами обстрілів з боку бойовиків. На початку червня 2020 року бойовики пошкодили комплекс камер відеоспостереження СММ ОБСЄ біля ділянки розведення в районі Петрівського — техніку обстріляли зі стрілецької зброї. Наприкінці травня в районі Золотого бойовики обстріляли патруль місії ОБСЄ, у квітні та грудні постраждали житлові будинки в Золотому-4. А в лютому 2020 року в районі низки населених пунктів у Луганській області неподалік від Золотого бойовики здійснили одну з найбільших масованих атак за останні роки. Читайте також: Розведення сил. Бойовики обстріляли житлові будинки у Золотому-4 Бойовики застосували важку артилерію в районі Золотого: один український військовий загинув З 21 липня 2019 року — перше перемир’я після обрання Зеленського Рік тому, 17 липня 2019-го, Тристороння контактна група в Мінську також досягла домовленості про «всеосяжне і безстрокове» припинення вогню — режим тиші мав діяти з опівночі 21 липня 2019 року за київським часом. Це було перше велике перемир’я, домовленість про яке уклали вже після обрання президентом України Володимира Зеленського. Тоді представник України в ТКГ Роман Безсмертний зазначав, що в документі вперше було прописано заборону на будь-яке ведення вогню (не лише зі зброї певного калібру — прим. ред). Після 21 липня 2019-го на Донбасі дійсно було зафіксовано відносне затишшя, проте тривало воно лише кілька днів (хоча і в ці дні ОБСЄ фіксувала порушення з боку бойовиків). Уже до кінця липня регулярні обстріли українських позицій знову поновилися. Загалом за перший рік президентства Володимира Зеленського (від дня його інавгурації і до середини травня 2020-го) на Донбасі було зафіксовано 4 640 порушень режиму припинення вогню, підрахувало видання Слово і діло. За цей період загинув 91 український військовий, 489 отримали поранення. Найчастіше під час обстрілів бойовики використовували міномети калібром 82 і 120 мм. Фото: Слово і Діло «План Б» — які запасні стратегії України раніше озвучував Зеленський На тлі регулярного порушення режиму тиші бойовиками Володимиру Зеленському неодноразово доводилося коментувати запитання про те, що робитиме Україна в разі подальшого порушення Росією досягнутих домовленостей. На своїй великій прес-конференції за підсумками першого року на посаді президента Зеленський заявив, що перш за все він має намір використати всі можливості Мінських угод. Читайте також: Напередодні припинення вогню на Донбасі: Зеленський поговорив із Путіним — уперше за понад п’ять місяців «Будемо боротися до кінця за Мінськ, тому що з Мінськом пов’язані санкції проти РФ. […] Рік я дав на те, що ми будемо боротися — від самого початку боротьби. Через коронавірус трохи загальмований цей процес, тому я даю собі ще кілька місяців, щоб все-таки дотиснути, і ми змогли знайти цей дипломатичний вихід з цієї ситуації відповідно до Мінських домовленостей», — сказав президент 20 травня в Маріїнському парку Києва, за два місяці до початку нинішнього перемир’я. Тоді ж він додав, що не хотів би реалізовувати плани «B» і «С», хоча вони існують. Їх деталі та суть глава держави не уточнив. У грудні 2019 року, через кілька днів після нормандського саміту, Зеленський торкнувся цієї ж теми в ефірі програми Право на владу на телеканалі 1+1. Тоді він заявив, що «на засіданні РНБО ми затвердили п’ять планів реінтеграції Донбасу і повернення наших територій». «Один з них — план Б. Хоча для мене це не план Б, а план „остання буква“. Це останній план», — заявив Зеленський, маючи на увазі проект будівництва стіни на Донбасі. Читайте також: Міфічний вал. Чи побачать українці стіну на кордоні з Росією, яку мали побудувати ще два роки тому «Ця стіна вже є. Нам треба вирішувати, як повернути людей, їх менталітет, розуміння, що вони українці. У нас зараз жива стіна. Для мене це не варіант. Але, на жаль, 5 років чекати і стріляти, і втрачати наших українців ми точно не збираємося, — пояснив свою думку президент. — Якщо стіна, то це інша держава, яку ми ніколи не визнаємо. Нам потрібно створити всі умови для українців, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, які відчувають себе дійсно українцями, створити всі умови, щоб вони приїхали до нас. За стіною буде щось інше, інша місцевість, де будуть тільки бойовики». Вперше ж Зеленський згадав про «план Б» у контексті війни на Донбасі під час прес-марафону 10 жовтня 2019 року. «Звертаючись до людей, до всіх українців — якщо на Донбасі людина думає, що вона не є українцем, я не можу влізти їй у мозок, це її бачення і бажання. Всі, хто відчуває, проживаючи там, себе українцем — ми їх не залишаємо, ми повернемо їх разом з територією — це план А. План Б — всім хто відчуває [себе] українцем: якщо у нас цей шлях буде довгий — з повернення територій, — то ми повинні забезпечити людям можливість жити тут (на підконтрольній території України)», — заявив президент минулої осені. Відтоді «план Б» зазнав чималих трансформацій — від проекту стіни (та публічної риторики про неї) до ідеї переглянути мінські угоди або публічно звинуватити Росію в їх зриві, писало на початку червня інтернет-видання ОстроВ, редакція якого до війни знаходилася в Донецьку (його головний редактор Сергій Гармаш нещодавно був запрошений до участі в роботі мінської ТКГ від України). Є ідея офіційно звинуватити РФ у зриві Мінська і публічно оголосити про паузу в перемовинах «Спочатку це був проект"стіна» з Донбасом, потім миротворча місія, потім вихід України з Мінських угод або їх перегляд, був ще варіант з переходом до прямих переговорів з РФ і так далі. У багатьох вже з’явилися сумніви в існуванні такого плану. Нам, народним депутатам від Слуги народу, невідома суть плану «Б», але всі наполегливо говорять, що він є. Ніхто не хоче нам його пред’являти, і це вже трохи дратує", — заявив в коментарі ОстроВу один з нардепів пропрезидентської партії на правах анонімності. «З одного боку, є ідея офіційно звинуватити РФ у зриві Мінська і публічно оголосити про паузу в переговорах доти, доки та сторона не зробить перший крок. З іншого боку, в ОП розуміють, що Росія може у відповідь загострити ситуацію на фронті», — розповіло ОстроВу ще одне джерело серед соратників президента. Поки ж Зеленський вірить у дотримання нинішнього перемир’я, оголошеного з 27 липня. Його президент України назвав «дуже важливим кроком для всієї нашої країни щодо сталого припинення вогню». «Ми зараз очікуємо підписання цього документа всіма сторонами Нормандської групи, і вірю в те, що всі сторони підпишуть. Це Україна, Франція, Німеччина та Російська Федерація. І з 27 липня, вірю в це, що може наступити той момент, коли буде стійке припинення вогню», — зазначив Зеленський 23 липня під час брифінгу за участю президента Швейцарії Симонетти Соммаруги. https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/pripinennya-vognyu-chim-zakinchilisya-sprobi-zelenskogo-zakinchiti-viynu-na-donbasi-novini-ukrajini-50102420.html