Olexander Mykhelson

Тим часом, друзі, сьогодні по-своєму знаменна дата: два місяці до. І не лише до Нового року. Є й не настільки святкові речі, на жаль. По-перше, за два місяці завершується дія чинного нині т. зв. «закону про особливий статус ОРДЛО». По-друге – дія контракту між «Газпромом» і «Нафтогазом» на транзит російського газу через територію України до Європи. І в обох випадках абсолютно, впритул і ні чорта не ясно, що ж конкретно буде далі. ОК, погляньмо на те, що ясно хоч якось :) По другому пункту справи поки наче йдуть не найгіршим чином. Як прогнозували не лише експерти, а навіть ваш покірний слуга ще в лютому, з «Північним потоком-2» наші молодші брати до цієї дати ні фіга не встигають (окрема вдячність – Данії, яка трималася скільки могла, Єврокомісії з її «енергетичними пакетами» та, як не дивно, Меркель, хоча та, зрозуміло, діяла не в наших інтересах, а суто в своїх, бажаючи водночас і Німеччину зробити головним газовим хабом, але й не дозволити росіянам отримати монопольний контроль над шляхами поставок). Наші позиції сильні, а вчора Веховна Рада нарешті прийняла важливий закон про анбандлінг (погугліть, хто не знає). Раніше наші відповідальні чиновники прогнозували остаточне вирішення питання по анбандлінгу до середини грудня; якщо встигнемо – збережемо підтримку Європи в тому, що «Газпром» повинен укласти довгостроковий договір на транзит з достатніми обсягами, щоб ми не дуже втратили від нинішніх щорічних 3 млрд дол. доходу. Водночас це може бути, якщо не буде політичного втручання в справу. Путін буквально днями вже навіть пообіцяв нам дешевий газ; він-то все пообіцяє, аби дотягти до повноцінного запуску як «Північного потоку-2», так і «Турецького потоку» (власне, цей другий запустять раніше). А потім виявиться, що обіцялося тільки на рік-півтора. При цьому водночас Путін без зайвої скромності вимагає від нас пробачити «Газпрому» майже 2,6 млрд дол. боргів (да-да, боргів «Газпрому» перед нами, а не навпаки). У нас, миролюбних, звичайно, почнеться великий галас про «економічну доцільність», «дешевші поставки» і, словом, шо треба слухатись Путіна. Коротко я про це вже казав, див. посилання у першому коментарі. Ну, подивимося. По другому пункту все цікавіше. Зе-команда весь час, скільки існує при владі, б’є себе п’ятою в груди, що в новому законі по ОРДЛО «червоних ліній» перейдено не буде. При цьому ті «лінії», які озвучуються, банально злизані з нині чинного закону імені «кривавого бариги» Порошенка. Які ж лінії намалюють нинішні «не-бариги» В РЕАЛЬНОСТІ – питання питань. Дуже характерно, що чільні представники влади 100500 разів обіцяли «широке суспільне обговорення» законопроекту, але поки що ним і не пахне. Тобто не лише обговоренням, а й законопроектом. От, наприклад, у Маріуполі – знов-таки, вчора ж – був отой форум єдності, чи що. Ще 6 жовтня спікер Дмитро Разумков обіцяв, що на цьому форумі презентують стратегію реінтеграції Донбасу й Криму (пруф – у другому коментарі). Але почули ми тільки абстрактні фрази від президента про те, що не всі сепаратисти – сепаратисти, та конкретний шкандаль від пана Сивохо, що, мовляв, миру заважає «агресивна меншість» – ну справді, не Росія ж окупант, як можна. Конкретні пропозиції, ясен пень, «зненацька виникнуть» тільки після особистих переговорів Зеленського з Путіним. Але тим часом як наш президент чомусь носиться з цією зустріччю, як… всенародний лідер із писаною торбою, Путін нікуди не поспішає. Кремль не тільки просуває все нові й нові умови. Він прямо вимагає узгодити всі його хотєлкі ДО зустрічі, а на зустрічі – тільки оформити. У зв’язку з чим вперше озвучена тим же Сивохо, але насправді давно відома тема про те, що, типу, в разі проведення виборів в ОРДЛО все виграють «слуги народу» і всьо буде тіп-топ, грає новими барвами. Адже подібну пропозицію Путін робив і Порошенку – про це сьогодні постараюся написати окремо. Що тут додати? Наступний раунд переговорів по газовому транзиту в рамках групи «Україна-Росія-ЄС» відбудеться в Брюсселі… колись. Наш профільний міністр Оржель готовий хоч 11-го листопада, їхній Новак – «в кінці місяця». Наступна зустріч Тристоронньої контактної групи по Донбасу відбудеться в Мінську 12 листопада. Омріяна президентом Зеленським зустріч у «Нормандському форматі» або відбудеться, або ні. Або колись, або ніколи. Тут ясності немає – власне, як і ясності в питанні «на фіга». Нарешті, вже 4-го МАЄ ВІДБУТИСЯ «розведення військ» у Петрівському, Донецька обл. Тож зберігайте спокій, стежте за новинами та гостріть розум. Не всі новини однаково ̶к̶о̶р̶и̶с̶н̶і̶ ой, тобто правдиві – особливо у такий веселий час )))https://www.facebook.com/olexander.mykhelson?__tn__=%2CdC-R-R&eid=ARDR6iNMwRN0qXcZ8fBAQrqaVKz3s8xUDTY8acBUCDKKdO2rvVrfm7V58tPou3NQ3jWLV30nP2dTIgeU&hc_ref=ARRBio5ql20jQ1TANvwkN-RnElPL5VkUz521yf47we6tDRlEY07wUfQZhaDpsW4DahQ&fref=nf 9