Коломойський, Медведчук чи Зеленський? Як i чому Іноземців видавлюють з наглядових рад держкомпаній і банків в Україні

< За рік президентства Зеленського в Україні почався відкат в корпоративній реформі. Що відбувається в управлінні найбільшими держкомпаніями і банками, кому це вигідно і до чого може призвести? Президент Порошенко в 2016 році ветував закон про корпоративну реформу з вимогою вивести оборонно-промисловий комплекс зі сфери застосування документа. Йшлося про Укроборонпром. Через три роки цей держконцерн став джерелом найпотужнішого скандалу, добив рейтинг Порошенка і сприяв його розгромній поразці на виборах. Тепер тією ж дорогою пішов Володимир Зеленський, який ризикує отримати десяток своїх «укроборонпромів», якщо піддасться рейтинговій спокусі видавити з наглядових рад держкомпаній незалежних іноземців. Події навколо держбанків, ситуація в Укрнафті й Укрзалізниці, законодавча і медійна активність депутатів від партії влади, ОПЗЖ і блоку Тимошенко показують, що існує політичне замовлення на відкат в управлінні держкомпаніями та банками. Це замовлення складається з пекельної суміші політичного популізму на Банковій, зацікавленості олігархів, перш за все Ігоря Коломойського, в формуванні підконтрольного топ-менеджменту, і в прагненні проросійських політиків підірвати економічну стійкість найбільших гравців української економіки і отримати інсайдерський доступ до їхніх активів. На думку деяких експертів, головними цілями кампанії з руйнування корпоративної реформи є Нафтогаз і ПриватБанк. За кількома параметрам в ній проглядається неформальна антикорпоративна коаліція Коломойський-Медведчук-Тимошенко. НВ Бізнес з’ясовував, що зараз відбувається з корпоративною реформою, хто і як намагається її зруйнувати, і чим це загрожує. Контекст: як почалася корпоративна реформа Нагадаємо, формування наглядових рад в держкомпаніях передбачено реформою корпоративного управління, яка стартувала в липні 2015 року. Тоді ще міністр економіки України, а зараз голова Укроборонпрому Айварас Абромавичус назвав держкомпанії основним генератором корупції. Він же ініціював реформу корпоративного управління. Уже в червні 2016 року Верховна Рада прийняла закон, який зобов’язав держкомпанії сформувати наглядові ради, де разом з представниками держави повинні бути і незалежні директори. У 2018 такі ж вимоги були введені для державних банків. Корпоративна реформа націлена на те, щоб держкомпанії отримали політичний імунітет, а топ-менеджери — призначалися на ринкову зарплату через конкурс і співбесіду наглядової ради, незалежної від політиків, олігархів і їхніх смотрящих. Прийнято вважати, що найдалі в цій реформі просунулися НАК Нафтогаз України, ПриватБанк, Міжнародний аеропорт Бориспіль і Укренерго. Наглядові ради працюють також в Укрзаліниці, Укргідроенерго, Укрпошті, Укргазбанку і Адміністрації морських портів України (АМПУ), Укрексімбанку, Ощадбанку. У багатьох держкомпаніях наглядові ради так і не створені. Відзначимо, що сумарно, відповідно до нормативної оцінки Мінекономіки, мова йде про те, що в сфері незалежного корпоративного управління повинні знаходитися державні активи сумарною вартістю 1,4 трильйона гривень. «Спроби згорнути корпоративну реформу були завжди, і це не особливість сьогоднішньої влади. Ми працювали над законопроєктом № 3062 у 2015 році — це саме той законопроєкт, яким було запроваджено незалежні наглядові ради, я сам писав цю частину про більшість незалежних членів, — говорить Андрій Бойцун, консультант з корпоративного управління і член НР Укрнафти. — У 2016 році парламент проголосував за проєкт 3062, але Порошенко на нього поставив вето. «Як ви думаєте, чому? Він офіційно в своїх зауваженнях Верховній Раді написав, що закон, мовляв, хороший, але тільки не потрібно його поширювати на Укроборонпром — тому я ставлю вето, приберіть звідти «оборонно-промисловий комплекс», і я тоді підпишу вам цей закон. І депутати прибрали Укроборонпром, а Порошенко підписав цей закон, — сказав експерт. — І, мені здається, що одна людина навіть і вибори могла не програти в минулому році, якби не це розслідування Бігуса. Це до питання про сприйняття компанії за рахунок поганого корпоративного управління». Другий приклад з минулого — Порошенко півроку не хотів підписувати закон про корпоративне управління в держбанках. «Ми над ним працювали ще в 2015 році, але тоді його зарубали на корупційному комітеті, навіть не відправивши у профільний комітет ВР. Потім це заглохло на три роки. Держбанки — це дуже чутлива тема не просто тому, що політики виводили величезні гроші на свої кишенькові проєкти, а ще й тому що непрозорі люди там свої особисті гроші зберігали. Але, в підсумку, з МВФ дотиснули цей закон в 2018 році, — згадує Бойцун. — Тому я б не сказав, що це почалося при новій владі, але, дійсно, спроби почастішали, оскільки [незалежне корпоративне управління] заважає олігархам — тому що вони живуть не за рахунок того, що виграють у чесній конкуренції, а за рахунок доступу до влади і, відповідно, державних підприємств і банків». Гроші: чому не платити незалежним фахівцям — набагато дорожче Ключовий аргумент популістів — незалежним іноземцям треба занадто багато платити. Цей аргумент подобається президенту Зеленському, і, судячи з рейтингу, його виборцям. «Концепція зарплат міністрів переглянута, це правда. Виплати знижені. Але є питання щодо зарплат і премій багатьох членів наглядових рад. Ми розуміємо, що є закони ринку, ми не пропонуємо популістськи платити мінімалку. Але, вибачте, коли більше десяти мільйонів громадян живуть на межі бідності, не можуть бути такі виплати людям, які, будучи в наглядових радах, від сили два-три рази на рік прилітають в Україну. Сьогодні в Україні фактично стало вигідніше спостерігати, ніж працювати. І при всій повазі до міжнародних партнерів, при всій вдячності за їхню допомогу, сьогодні громадяни нашої країни в наглядових радах наших підприємств почуваються національною меншиною. Ми не ставимо під сумнів прозорість або ефективність роботи іноземців, їх внесок в боротьбу з корупцією. Це лише питання справедливості і нашого почуття суб'єктності», — це цитата з виступу Володимира Зеленського 4 березня на позачерговому засіданні Верховної Ради, коли уряд Гончарука було відправлено у відставку. Нагадаємо, виплати членам НР (як і всім чиновникам) обмежені сумою 47 тис грн на період карантину, і цей термін продовжений недавно до 31 липня. Що говорять експерти? По-перше. Українці перебувають не в меншості, а в більшості в наглядових радах держкомпаній і банків. Наприклад, у ПриватБанку, з дев’яти п’ятеро — українці. Але не всі українці в наглядових радах належать до президентської квоти і не всім з них можна зателефонувати і сказати — «Женя, послухай». По-друге, показники фінансової звітності компаній показують, що недорогі фахівці в результаті обходяться платникам податків набагато дорожче. Як пояснив НВ Бізнес незалежний консультант з корпоративного управління і член НР Укрнафти Андрій Бойцун, скорочення зарплат для членів НР заощадить платникам податків копійки, тоді як ймовірні втрати можуть бути в сотні разів більше. «Я спілкуюся з членами наглядових рад держпідприємств і держбанків. У них великі винагороди, але, з іншого боку, ми ж не сперечаємося щодо того, що професійні футболісти багато заробляють. Так, це великі зарплати, але їх потрібно платити, якщо ми хочемо хороший футбол і хороше корпоративне управління. А ось що показують цифри: за розрахунками Андрія Бойцуна, «урізання винагороди для членів наглядових рад ВСІХ держбанків і держкомпаній заощадить пересічному українцеві 53 копійки на місяць. А якщо ми повернемося до практики до 2014 року і візьмемо збиток всього державного сектора, то побачимо, що середній українець тоді втрачав по 250 грн на місяць у вигляді збитків держкомпаній. Це в 500 разів більше, ніж наша „економія“ на винагороді членів наглядових рад. Мета такої ініціативи проста — змусити людей звільнитися — каже Бойцун. — Це приблизно як зі сторожем, який охороняє склад з товаром на мільйон гривень. Давайте зменшимо йому зарплату з 5 тис. гривень до 50 гривень — сторож звільниться, і вже ніхто не стане стежити за тим, як товар на мільйон зникає зі складу». Тут варто зауважити, що введене на період карантину обмеження зарплати в держсекторі носить поки що абсолютно пропагандистський характер, щоб не думали з цього приводу на Банковій. Як пояснили НВ Бізнес юристи, знайомі з практикою формування наглядових рад, в контрактах часто вказується річний оклад (гонорар) члена НР. А це означає, що ніщо не заважає компенсувати різницю в оплаті після зняття карантину — тим фахівцям, які зможуть дочекатися його закінчення. Для довгострокового видавлювання незалежних фахівців доведеться вводити законодавчі обмеження. І в парламенті є свіжі ідеї щодо цього — але про це нижче. Одне з обґрунтованих зауважень щодо зарплат в наглядових радах полягало в тому, що у багатьох держкомпаній немає виразних критеріїв оцінки якості роботи членів НР. Як приклад наводилася Укрзалізниця — збиткова компанія, яка продовжує фігурувати в корупційних скандалах. Голова двох наглядових рад — Укрзалізниці та Укренерго — Шевкі Аджунер, коментуючи НВ Бізнес питання обмеження зарплат в НС, зазначив, що всі повинні бути солідарні в боротьбі з «наслідками коронавірусу для економіки України і українців», але виникає заппитання тривалості таких заходів, особливо, під час проведення конкурсів на посаду керівників великих держкомпаній. «Неспроможність призначити керівника і підтримувати компетентне вище керівництво, безумовно, підірве і в кінцевому підсумку може зруйнувати те, що вже було досягнуто в процесі налагодження корпоративного управління. Ось, що я маю на увазі, коли кажу про ненавмисні наслідки [обмеження зарплат]. Я дуже сподіваюся, що це були саме ненавмисні наслідки дій, спрямованих на подолання наслідків коронавірусу», — сказав він. «У медицині дуже важлива доза ліків, яке дається пацієнту. У нашому випадку доза — це тривалість обмежень. І я впевнений, що вже прийшов час прибрати ці обмеження. Тому що вони почали впливати на людей, які мають необхідні професійні якості, і ці люди можуть залишити державні підприємства, оскільки, працюючи чесно, вони не зможуть забезпечити собі необхідний рівень життя. Якщо ситуація з обмеженням зарплат продовжиться, то ми побачимо зростання кількості некомпетентних менеджерів. Вони будуть готові працювати за менші зарплати, але це буде не топ-рівень. Або, що ще гірше, це може стати грунтом для виникнення непрозорих процесів і корупції. Простим людям може здаватися, що зарплата у топ-менеджерів занадто висока, але, насправді, результат їхньої чесної роботи виправдовує такий рівень. У минулому ми бачили, що некомпетентність і корупція в управлінні держпідприємств коштували Україні мільярдів доларів щорічно…", — вважає Аджунер. При цьому він відмовився прокоментувати питання про те, чи звертався він з цією проблемою до керівництва країни. Схоже, що тепер основний KPI для наглядових рад держкомпаній і державних банків в Україні — це не допустити некомпетентного втручання в роботу і заблокувати призначення кишенькових топ-менеджерів, які будуть отримувати зарплати, орієнтуючись не на ринкові показники компаній, а на відкати і схеми, організовані олігархами і політиками. Читайте також: Зарплата Лещенка і не тільки. Розповідаємо, за що членам наглядових рад найбільших держкомпаній платять мільйони гривень Як і де олігархи атакують корпоративну реформу Лідером антикорпоративного руху, очевидно, є олігарх Ігор Коломойський, який у 2019 році повернувся в Україну, коли президентські вибори виграв його бізнес-партнер Володимир Зеленський. Коломойського не було в Україні років два, однак за цей час ситуація в державному секторі економіки почала кардинально змінюватися. paywall Передплатіть, щоб прочитати повністю Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою Передплатити Я вже передплатник Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент Сыч Віталий Сич, Головний редактор Друзі, ми вводимо платний доступ до частини контенту НВ. Ми гарантуємо, що на НВ ви не побачите просування інтересів політиків, бізнесменів і партій. Ви також ніколи не побачите тут прихованої комерційної реклами, яку називають джинсою. Дякуємо всім, хто читає і під ttps://nv.ua/ukr/biz/economics/korporativna-reforma-v-ukrajini-shcho-ce-i-hto-jiji-hoche-zupiniti-novini-ukrajini-50096323.html?fbclid=IwAR19RZClK3oc0o_Ifvng0rKaZcKMF_I0LrJlZyVHso-22dvn3AhUI4qu_y4