четверг, 30 ноября 2017 г.

Т. Чорновил

Усі вже почули гнівні заяви НАБУ й усієї свити "любих друзів" Ситника про те, як ГПУ та СБУ зірвали тривалу операцію з викриття чиновників у Держміграційній Службі? Усі ЗМІ передрукували й показали відповідні сюжети? А тепер короткий коментар усьому цьому шуму, який хочу надати не як політолог, а як правник (до відома скептиків - з відповідним дипломом у мене все нормально).

Так от, детективи НАБУ, як твердить Ситник, пів-року провадили спец-операцію, якою мали викрити першого заступника голови Державної міграційної служби Діну Пімахову. Працювала над цим увесь час група детективів під прикриттям. Під час спроби передачі хабара даній чиновниці детективів під прикриттям затримали представники СБУ та ГПУ.  Для народу ніби гарна картинка складається: чесні антикорупціонери хотіли перекрити ще одну корупційну схему, а СБУ, маючи доступ до матеріалів прослушки, виявила факт і перешкодила. Висновки два: 1) надайте НАБУ право самостійно вести прослушку всіх, кого вони лише забажають; 2) геть злочинних прокурорів та СБУшників - Ситника в президенти.

Щодо першого, то тут поставили крапку назавжди після того, як побачили, що виробляє Ситник з матеріалами негласних слідчих дій (санкціонована прослушка) - розголошує їх "дружнім" журналістам, у тому числі висловлювання, які носять абсолютно особистий характер і їх оприлюднення принижує честь і гідність сторонньої особи. Тепер про саму суть справи.

А що ж відбулося насправді? Усіх тонкощів не знаю, бо справа в активній стадії, йдуть затримання, тому генпрокурор не може давати коментарів, але навіть того фактажу, про який заявляє НАБУ, та елементарної правової грамотності досить, щоб зрозуміти - щось тут не зовсім так. Найперше, детективи працювали під прикриттям, отже їх затримували за стандартною схемою: чиновниці запропонували хабара, вона брати не захотіла, чи побоялася або щось запідозрила (про її чесність або інтуїцію говорити не буду). Повідомила належним чином СБУ, а далі вона вже працює в рамках іншої спец-операції щодо затримання осіб, які коять злочин дачі хабара. Детективи під прикриттям приносять гроші й попадають в пастку. Чи знали в СБУ, що затримують саме набушників - не відаю. Якщо не знали, то це звична правоохоронна операція. А якщо знали, то ще й викриття посадових осіб, що коять дещо інший злочин. Бо з погляду закону, в будь-якому випадку ті, хто приніс хабара (просто чи у формі провокації) - злочинці.

Однак, без спеціального посилання на Кримінальний Кодекс для простого читача на цьому все мало б закінчитися - визнали чиновницю кришталево чесною, усі три керівники правоохоронців потиснули їй руку й подякували за співпрацю та випустили детективів, покартавши за невисокий професіоналізм... А насправді все абсолютно інакше. Річ у тому, що мова йде про провокування хабара (саме від цього звинувачення зараз руками й ногами відбиваються в НАБУ, хоча явно невміло). А це дуже конкретний кримінальний злочин, якому присвячена окрема стаття Кримінального Кодексу. Наводжу її тут повністю без жодних скорочень:

============================
Стаття 370. Провокація підкупу

1. Провокація підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, -

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років та зі штрафом від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
=================================

Той же простий громадянин обуриться: "Як же так - це стаття, яка рятує корупціонерів! Геть її з Кодексу!" А не можна "геть", бо це є класична норма європейського права проти десятків можливих зловживань та сваволі правоохоронців. Цієї норми від нас дуже жорстко вимагали в Раді Європи, без неї нам навіть колись санкціями погрожували. І діє така заборона в усіх цивілізованих країнах світу. У сусідній Польщі недавно засудили правоохоронців за провокування хабара до реального тюремного терміну. Це дуже важливо й рятує від того, що звично називають "ментівським бєспрєдєлом". Раніше, користуючись легальною провокацією вигоди, просто підкидували пачку мічених грошей, а потім заходили і її знаходили. У моїй депутатській практиці були кілька подібних звернень, коли активних службовців за непоступливість таким чином відправили за грати. Один із тернопільських землеупорядників сів, бо не погодився незаконно переоформити громадську землю на родичів начальника районної міліції. За такою самою схемою в 2010-му тиснули на активного депутата Андрія Парубія, коли підкинули його сестрі, яка працювала дрібним службовцем у податковій таку ж пачку грошей. Тоді все аж надто грубо робили, тому згодом справа таки пригасла.

До речі, якщо провокація спрямована в протилежний бік, тобто не на отримання, а на дачу хабара, це так само незаконно й підлягає покаранню.

Тож так звана провокація на отримання вигоди насправді відкриває колосальні можливості для найбруднішої сваволі. Тепер, щоб притягнути особу, треба запротоколювати, що вона вимагала хабар, натякала на цьому тощо (або ж так само чітко його пропонувала). Після цього ви, як законослухняний громадянин або правоохоронець, який виявив такий факт, звертаєтесь до відповідного правоохоронного органу й передаєте хабар, який у вас ВИМАГАЛИ. Чиновника арештовують, а вам дякують. Жодної відповідальності для вас у цьому і лише у цьому випадку не передбачено. Бо за будь-яких обставин дача хабара - такий самий кримінальний злочин.

У випадку, якщо правоохоронці встановлять, що якась особа є хабарником, то мають використати всі законні засоби стеження і в момент передачі хабара затримати обох. І той, хто давав, має сісти так само, як і той, хто брав. Саме цю тактику й застосовує ГПУ зі середньою частотою по країні тричі на день! Якби й вони стали застосовувати метод незаконного провокування, то спершу б підняли показник до 5-ти, але з часом неодмінно перейшли б до методів зведення порахунків та звичайних репресій, що вже колись у нас процвітало.

Зрозуміло, що такі обмеження дещо ускладнюють роботу правоохоронцям, але без запобіжника сваволя вже набувала критичних розмірів. Причому саме в корупційному вимірі. Адже садили лише найчесніших, а хитких просто попереджали: у тебе знайдуть пачку мічених доларів, їх вилучать під протокол і ти сядеш, а потрібний підпис поставить уже твій наступник. Повірте, нікого садити й чекати на наступника переважно не доводилося...  Насправді тут переважно йшла мова не про справжнє провокування хабара, а про його імітацію або погрозу, але оскільки розділити ці речі неможливо, то в Європі вже давно взагалі будь-які дії з провокування криміналізували. Це також допомогло знизити рівень корупції.

І передостаннє. У НАБУ, розуміючи, що жорстко підставилися, зараз твердять, ніби вони самі ніякого хабара не пропонували, що сама чиновниця вимагала. Якщо вони нададуть здобуті законним шляхом відео- чи аудіо-докази таких вимог (не згоди прийняти вигоду й вирішити питання, а саме вимогу!!!), то детективів дійсно відпустять і інцидент буде вичерпаний. Шанси такого розвитку подій існують, адже в НАБУ можуть почистити свої записи й залишити лише необхідні фрагменти. Але ж не забуваймо, що чиновниця вже сама співпрацювала зі слідством, тож більш повні версії можуть бути в СБУ. А тоді виникне ще одна стаття КК "Службовий підлог".

Ще один нюанс - пригадуєте, я сказав, що поки опираюся лише на інформацію від НАБУ? Так от, вони заявили, що операція тривала пів-року. Якщо йдеться про весь комплекс розшукових і аналітичних дій, то це нічого не означає. Для слідства це не надто великий термін. Але якщо виявиться, що агенти півроку діяли під прикриттям, спілкуючись із чиновницею (а там було дійсно кілька епізодів - змінювалися прохання тощо), то це вже додатковий доказ на користь "провокування". Бо коли чиновник сам вимагає, то для цього часу не треба - там питання днів чи й годин. Ви прийшли з законним чи незаконним проханням, вам відмовили, а потім швидко (щоб не зіскочив) напряму або через посередників пропонують механізм передачі певної суми. Якщо більший час, то це 100% провокування.

І зовсім-зовсім останнє. НАБУ вже так привчилося ігнорувати будь-які норми українського законодавства (їх же американське посольство підтримує!), що наробили ще чимало подібних правопорушень. Пригадуєте гучну бурштинову справу Борислава Розенблата й знамените відео. Так от, там є епізоди прямого провокування. Ще на самому початку захист Розенблата акцентував саме на цьому. Те, що зі себе становить цей нардеп, ні в кого особливих сумніві нема, пригадуєте, як його жорстко на засіданні комітету обсадив Луценко. Але в суді ці докази найімовірніше виявляться нікчемними, оскільки отримані незаконним, більше того, злочинним шляхом. Згадайте американські фільми - там, якщо бандиту не зачитали в момент арешту його права, суд змушений випустити злочинця на свободу. У нас аж не так гостро, але те, що начудило НАБУ найімовірніше допоможе Розенблату вийти сухим із води, якщо проти нього нема інших доказів, зібраних законним способом.

Тому всякі шабуніни й лєщєнкі можуть скільки завгодно істерикувати про якихось "порохоботів, яким дали команду фас", але НАБУ таки потрібно перезавантажувати, бо діяльність Ситника навіть у справі боротьби з корупцією приносить більше шкоди, ніж користі.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=527587034272497&id=100010636159003

Комментариев нет:

Отправить комментарий