Сьогодні, 1 квітня минає термін подачі громадськими активістами декларацій про майновий стан. І, хоча цю норму розкритикував уже весь цивілізований світ, депутати вирішили перенести розгляд скасування цього зобов’язання аж до наступного тижня. У свою чергу, громадські активісти не вірять, що обранці таки спроможуться зняти таке зобов’язання, тож готують звернення до Конституційного суду.
Про це йдеться у сюжеті підсумкового інформаційно-аналітичного тижневика «Перші про головне. Деталі» на телеканалі ZIK.
Журналістка-розслідувачка Євгенія Моторевська входить до Громадської ради доброчесності, бере участь в оцінюванні суддів. Тож після ухваленої нардепами норми, яка зобов’язує декларувати своє майно і громадських активістів-антикорупціонерв, жінка змушена заповнювати електронну звіт.
«Там дуже багато пунктів і потрібно повідомляти дуже багато інформації»,– каже Євгенія.
Свою декларації про доходи Євгенія заповнювала у останні години перед дед-лайном. Дарма що жінка не отримує жодної копійки із бюджету, та, якщо не впоралася б до 1 квітня, їй «світила» б кримінальна відповідальність.
«Я не розумію, як це може знизити рівень корупції в Україні. Громадські активісти не мають важелів впливу чи доступу до бюджетних коштів. Навпаки, це може мати негативні наслідки і нести великі ризики. Зараз людей, які дійсно боряться із системою, займаються важливим реформами, можуть почати переслідувати і залякувати», – вважає Євгенія Моторевська.
Цілий рік активісти закликали виправити скасувати обов’язок декларувати статки антикорупціонерів. Та відповідні законопроекти так і не знайшли підтримки серед депутатів.
«Голоси залежать від того, чи є чітка «відмашка» з Адміністрації Президента. Такої «відмашки» нема, значить не голосують», – наголошує народний депутат Віктор Чумак.
Однак в АП переконують: небажання прибрати, або відтермінувати цю норму – рішення самих нардепів.
«Депутати у цьому випадку діють абсолютно особистісно. Це така собі форма певної дії-протидії щодо антикорупційонерів. Це є неприйнятно», – зазначає заступник голови АП Дмитро Шимків.
Тим часом, цього тижня обрали нового голову НАЗК. Керівником Нацагенства, яке і має перевіряти усі декларації, став колишній член партії БПП «Солідарність» Олександр Мангул.
Та активістка Олександра Дрік вважає, НАЗК і так уже себе дискредитувало. Тож, від зміни прізвища керівника агентства нічого не зміниться, бо всі члени – політично залежні. Мовляв, єдина можливість зробити антикорупційний орган ефективним – його повне перезавантаження через зміни до законодавства. За її словами, у парламенті вже рік лежать два документи. Один – від Кабміну, який розкритикували експерти Ради Європи, бо зміни дали би змогу урядові в ручному режимі керувати Нацагентством. Інший ж –від депутатів, який дістав схвальний висновок від європейців, і, в разі ухвалення, міг би якісно змінити склад НАЗК.
«Однак, цього не ухвалили. Та й дуже невелика вірогідність, що нинішній парламент може це зробити, бо там є більшість, яка зацікавлена в імпотентному НАЗК», – переконана Дрік.
До того ж колишній член НАЗК, який торік звільнився за власним бажанням, Руслан Рябошапка розповідає: члени Нацагенства пов’язані із владними партіями– «Народним фронтом» та БПП. Мовляв, перша політстила намагалась провести свою людину на голову агентства – Олександра Скопича, але того «збили» через можливе кримінальне переслідування. Рябошапка ж прогнозує, що надалі протистояння представників двох таборів у НАЗК лише загостриться – через кадрові питання в апараті.
«Це може призвести до загострення протистояння «Народного фронту» та БПП. Там є досить умовний баланс. НФ має три голоси, що дозволяє ухвалювати рішення більшістю без врахування інтересів БПП. Та, з іншого боку, президентська політсила має свого голову», – зауважує Рябошапка.
І справді, із президентською партією у Мангула – дуже тісна співпраця. Він очолював осередок БПП Мелітополі, фракцію – у місцевій райраді, а також – райдержадміністрацію. Проте, сам Мангул відкидав свою залежність від президентської адміністрації.
«Я із Президентом України бачився лише під час офіційних церемоній. Я працював головою райдержадміністрацїі, Президент України і керівники АП проводили наради. І це все, більше контактів у нема», – заявляв Мангул одразу після свого обрання.
Однак, опозиційні політики у такі заяви не вірять та навіть припускають, що Банкова може використовувати свою людину на чолі НАЗК для політичного тиску.
«На приклад, під час повної перевірки декларації, скажімо Тимошенко чи Ляшка, можуть знайти щось неправильно записане і або підняти політичний скандал, або накласти адміністративне стягнення», – припускає Віктор Чумак.
Проте, перше засідання НАЗК із новим головою стосувалося пом’якшення вимог декларування громадських організацій. Коло антикорупційних ГО, яких примушують заповнювати деклакрації, значно звузилось. Однак, було вже запsзно – посли G-7, Єврокомісар та Держдеп уже поширили заяви із вимогою скасувати цю норм для активіств.
«Зараз ми бачимо величезну репутаційну втрату президента. Комісар Ган уже сказав, що той не виконує свої зобов’язання», – наголошує Чумак.
На несесійному тижні керівникам фракцій довелося зустрічатися у парламенті аби вирішити, як заладнати становище. Хоч дедлайн для розв’язання клопоту спливав уже сьогодні, 1 квітня, нардепи відклали це питання до наступного тижня.
«Планується, що на наступному тижні цей законопроект розглядатимуть сесійній залі. Розраховуємо на позицію народних депутатів, нам потрібно ухвалити і його скасування, і форму амністії, щоб не можна було притягнути до відповідальності», – каже Дмитро Шимків.
Та от самі активісти у подарунок від депутатів не вірять. Вони вже готують звернення до Конституційного суду щодо законодавчої вимоги декларувати свої статки.
«Є дуже великий перелік ГО, які вважають, що ці положення неконституційні та, фактично, прийняті в незаконний спосіб», – наголосила Євгенія Моторевська.
https://zik.ua/news/2018/04/01/cherez_edeklaruvannya_dlya_gromadskyh_aktyvistiv_u_prezydenta_velychezni_1296929
Комментариев нет:
Отправить комментарий