Клімкін

Ця осінь в українсько-угорських відносинах видалася надзвичайно емоційною.

Ситуація довкола угорського консульства в Берегові, наступна взаємна висилка дипломатів, угорські заяви про небажання взаємодіяти з українською владою підвели нас до моменту, коли червону лінію несприйняття, здавалося, вже перейдено.
Але навіть у найскладніших ситуаціях ми не втрачали здорового глузду і робили те, що необхідно, – шукали точки дотику.

Нещодавні зустрічі дають надію, що наші з угорським колегою зусилля не були марними. 
Що ж відбулося і де ми зараз?

26 листопада в Києві наші заступники обговорили низку конкретних проектів співробітництва (адже реальні справи це основа кожного партнерства). Насамперед, говорили про використання угорського кредиту в 50 млн. євро на розвиток прикордонної інфраструктури, модернізацію пунктів пропуску та будівництво об'їзної дороги навколо Берегова. Мова йшла й про спільний контроль на кордоні, запуск нового потягу Мукачево-Будапешт, започаткування прямого авіасполучення Львів-Будапешт компанією WizzAir.

Не оминули й питання взаємодії при залученні угорської допомоги в розвиток Закарпаття. Важливо, що на цих консультаціях наш новий уповноважений з транскордонного співробітництва Микола Балтажи  особисто познайомився зі своїми угорськими колегами. Вже наступного тижня в Будапешті має відбутися їхня предметна зустріч.

Крім того, 28 листопада були проведені окремі консульські консультації, на яких ми нарешті розпочали діалог з питань громадянства. Угорській стороні було передано проект Угоди про співробітництво для запобігання випадків безгромадянства та множинного громадянства. Це практичний крок, спрямований на те, щоб це суперечливе питання перевести з політичної у правову площину. Розраховую, що угорські  партнери серйозно сприймуть нашу ініціативу.

Як бачите, до моєї зустрічі з угорським колегою,  що має відбутися наступного тижня в Мілані, ми підходимо з деякими напрацюваннями.
На цьому можна було б поставити обережно оптимістичний знак оклику, але не можу оминути ще один аспект.

Минулої неділі Україну і світ сколихнули події в Чорному морі. Це перший збройний напад, який армія РФ здійснила, не приховуючись, під своїм прапором.

Сподіваюся, в Угорщині розуміють, що це загроза не тільки Україні. Росія веде гібридну війну проти всього демократичного світу, включаючи і Євросоюз, включаючи і Угорщину. Україна просто опинилася на передньому, гарячому краї цієї війни. Ми, українці, сьогодні боронимо цінності всієї західної цивілізації.

Тому в праві очікувати максимальної допомоги й підтримки як від ЄС та НАТО, так і від кожної країни, яка є членом цих союзів. Це диктує здоровий глузд, цього вимагає елементарний інстинкт самозбереження Європи.

Сподіваюся,  Угорщина також активно підтримуватиме допомогу ЄС та НАТО Україні. До речі, це найкращий спосіб захистити від російської загрози й наших українських угорців.

Коли міркував над цим текстом, як раз з'явилась заява Віктора Орбана щодо підтримки України. Мабуть, угорський прем'єр-міністр мене підсвідомо почув:) Зі свого боку, можу впевнено заявити про проугорськість України!

https://www.facebook.com/547226145624746/posts/773966562950702/