пятница, 29 декабря 2017 г.

Марина Ставнийчук

Коли емоції  щодо обміну трохи стихли....
  Варто звернути  увагу на декілька моментів.
    Головне. Без перебільшення уся країна рада поверненню  на мирну територію наших  заручників . Це об’єднало людей!  І це суперважливо.      
  Країна мріє про мир і здатна об’єднуватися.
    Друге. Обмін відбувся після  більш як річного  періоду, упродовж якого ці обміни офійно не відбувалися. 
     Третє.  Обмін відбувся   Однак і не з ініціативи , і не завдяки українській владі.  Обмін відбувся непропорційно. І точно не усі на усіх.  Більш того, обмін  відбувся українців на українців. Жодного російського військового публічно не обміняли, що підтверджувало  б  факти присутності країни - агресора.  Отже, українська влада знову і знову  плететься у хвості подій, немає ні стратегії, ні тактики.
    Четверте. Піар українського керівництва на цій події також не сприймається суспільством. Помітили, усі дякували Богові, а не тим, хто піарився , і тим, хто ініціював цей важливий акт.
  У нашої влади є шанс хоча б трохи підтримати у цій ситуаціі  власні штанці , надаючи реальну допомогу тим, хто повернувся з полону. Правову, матеріальну, медичну, соціальну. Але я далека від думки , що так станеться .
    П‘яте, не менш важливе. З цієї події  мають бути винесені уроки. Робота щодо врегулювання ситуаціі і обміну заручниками ,насамперед,  має бути реально продовжена. Реально!
     Р.S. Голова для того, щоб думати! А не для того , щоб шапку носити і підкидати догори , як це учора робила Ірина  Геращенко.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=800748800111417&id=100005289129370

Комментариев нет:

Отправить комментарий