Альона Шкрум

Велика трагедія цієї влади: їй більше не вірять.
Ні єдиному слово.
Занадто багато було помилок, брехні, відвертої дурості, маніпуляцій, зрад, корупції і знову брехні.

І тому, коли хлопчик кричить вже в сотий раз «...бо Путін нападе», - більше ніхто не вірить.

Половина громадян нудно зівнули і пішли спати. Інша половина грайливо ламає голову: політика чи реальність? Війна чи вибори? Чому саме зараз..? Шукає збіги і питання без відповідей.

Хлопчик кричить, йому вторять інші серйозні дядьки і хлопчики із щоками на плечах. Вовки точно є, та вони наче давно вже тут... і давно нападають, чи ні?
Воювати будемо? Дипвідносини розриваємо? Медвечука арештовуємо? Ні..? Ну то і далі кричіть і вечеряйте з вовками по ночах...

Ми так звикли до вовків і їх нападів, і зрад, і до криків, і до брехні, і до того, що великі хлопчики не виконують свою роботу, навіть коли мусять, - що відновити довіру ой як не просто.

І Хлопчику не личить ображатися, що на крики не біжать і що шукають підвох у його діях і словах - бо він так себе поводив останні 5 років, і він мав би розуміти прості наслідки своїх дій. Чи він думав, що брехати можна вічно, і очікувати сліпої віри..?

І так, це велика трагедія цієї влади. І наша з вами - в історичний момент, який потребує єдності і довіри один до одного.

Бо саме тоді, коли, можливо, довіра до керівника держави - треба найбільше, щоб захистити країну, яку 5 років він успішно просирав - де її взяти? Де..?

https://www.facebook.com/834764357/posts/10158022046519358/