ЗАХІД НЕ ПОВИНЕН ВІДВЕРТАТИСЯ ВІД КРИМУ ТА УКРАЇНИ
ЛЮТИЙ 28, 2019
|IN .ПРО СУСПІЛЬСТВО, .ПРО ПРАВО
|BY GUARDIAN
П’ять років тому Росія кинула серйозний виклик ідеям миру і вільної Європи. Своєю агресією проти України і незаконною анексією Криму Росія відкрито продемонструвала своє уявлення про принципи міжнародного права і створили серйозну загрозу для європейської безпеки.
Сьогодні народ України як ніколи згуртований і одностайний в підтримці європейської орієнтації своєї країни. Україна ще має здійснити багато складних завдань і реформ, але, незважаючи на триваючу російську агресію, було досягнуто вражаючого прогресу. Сьогоднішня Україна значно відрізняється від тієї України, якою вона була до 2014 року, і ніколи ще вона не була так близька до Європи і європейських цінностей. Однак Крим, що знаходиться під російською окупацією, рухається назад. Його мешканці стають все більш ізольованими, а ситуація з правами людини і соціально-економічні умови продовжують погіршуватися.
Незаконна анексія Криму, яка була засуджена міжнародним співтовариством, поставила під загрозу міжнародний порядок, заснований на дотриманні норм. Незаконний «референдум» в Криму, проведений 16 березня 2014 року, був визнаний міжнародним співтовариством незаконним і недійсним. Протягом останніх п’яти років це співтовариство самим рішучим чином закликає до відновлення територіальної цілісності України. Санкції і політика невизнання, що проводиться Євросоюзом, НАТО і державами-членами «Великої сімки», відображають наші спільні зусилля і нашу відмову визнавати, що в XXI столітті незаконна окупація будь-якої території суверенної країни може стати нормою.
Місія ООН зі спостереження за дотриманням прав людини та інші міжнародні організації повідомляють про серйозні порушення прав людини в Криму щодо кримськотатарської етнічної меншини, етнічних українців, неросійських православних релігійних меншин і активістів громадянського суспільства. Були задокументовані випадки незаконних арештів і затримань, викрадень, жорстокого поводження і тортур і, щонайменше, однієї страти без суду і слідства. Велике число політичних в’язнів і осіб, які перебувають під вартою і очікують суду, були відправлені з Криму до Російської Федерації, незважаючи на те, що ця практика суворо заборонена міжнародним гуманітарним правом.
Одним із найбільш красномовних випадків є арешт і суд над українським режисером Олегом Сенцовим, лауреатом минулорічної премії імені Сахарова «За свободу думки», заснованої Європейським парламентом. Завдяки своїй мужності і рішучості, піддаючи своє життя небезпеці, Сенцов став символом боротьби за звільнення політв’язнів, що утримуються в Росії і в інших країнах світу.
У минулому році зросла напруженість в Азовському морі і навколо нього. Будівництво Росією Керченського моста є не тільки черговим порушенням суверенітету і територіальної цілісності України, а й використовується як інструмент для створення штучних затримок руху човнів, що прямують в українські порти Азовського моря і назад. Це перешкоджає вільному судноплавству і створює додаткові труднощі для економіки України – і особливо для портових міст Маріуполь та Бердянськ. Необгрунтований напад на українські човни в районі Керченської протоки 25 листопада 2018 року, їх захоплення і незаконне затримання членів їх екіпажу є кричущим порушенням міжнародного права. Ми закликаємо Росію звільнити заарештованих українських моряків, повернути захоплені човни і дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань щодо забезпечення свободи судноплавства в Азовському морі і Керченській протоці.
Кримські події, які розгорталися п’ять років тому, ще раз показали, що ми не можемо вважати свою безпеку і свободу речами, які існують просто так. Було підірвано міжнародний порядок, який засновано на дотриманні норм міжнародного права, який має основоположне значення для нашої спільної глобальної безпеки, і ми повинні бути готові відстоювати міжнародне право, а також нашу власну і колективну безпеку. Ще один урок полягає в тому, що ми повинні зміцнювати стійкість суспільства наших країн до різних видів нападу і втручання. За останні п’ять років Україна за підтримки своїх партнерів домоглася реального прогресу в цьому напрямку. Інші європейські країни зробили висновки з подій в Україні і працюють над підвищенням власної стійкості до зовнішніх впливів.
Нашим спільним завданням є відновлення стабільності в євроатлантичному просторі. Європа і її трансатлантичні партнери продемонстрували свою здатність об’єднуватися перед зовнішніми викликами, але ми повинні і надалі зміцнювати свою стійкість до спроб порушити цю єдність або послабити нашу колективну безпеку. Ми будемо продовжувати нашу політику невизнання незаконної анексії Криму і, як і раніше, будемо рішуче засуджувати російську агресію проти України.
Надання допомоги і сприяння Україні має вирішальне значення, оскільки безпека України пов’язана з безпекою всієї Європи. Політика узгоджених міжнародних санкцій служить чітким сигналом на адресу Росії про те, що нехтування міжнародним правом призведе до певних наслідків. Ми не забудемо Крим і не кинемо його.
Підписи:
Едгар Ринкевич (Edgars Rinkēvičs), міністр закордонних справ Латвії
Павло Клімкін (Pavlo Klimkin), міністр закордонних справ України
Свен Міксер (Sven Mikser), міністр закордонних справ Естонії
Лінас Лінас Антанас Лінкявічюс (Linas Linkevičius), міністр закордонних справ Литви
Яцек Чапутовіч (Jacek Czaputowicz), міністр закордонних справ Польщі
Маргот Валльстрём (Margot Wallström), міністр закордонних справ Швеції
Андерс Самуельсен (Anders Samuelsen), міністр закордонних справ Данії
Христя Фріланд (Chrystia Freeland), міністр закордонних справ Канади
Теодор Мелешкану (Teodor Meleşcanu), міністр закордонних справ Румунії
Джеремі Хант (Jeremy Hunt), міністр закордонних справ Великобританії
Томаш Петржічек (Tomáš Petříček), міністр закордонних справ Чехії
Джерело: www.theguardian.com/commentisfree/2019/feb/27/west-crimea-ukraine-russian-occupation
http://www.rozmova.pro/?p=74428
Комментариев нет:
Отправить комментарий