Петро Охотін

1934 рік. Юзеф  Пілсудський приймає Йозефа Гебельса. Справа - Юзеф Бек, міністр закордонних справ Польщі.

Але чи варто втягуватися в історичну боротьбу з Польщею? Ні, так ми програємо.

"Право і справедливість" (партія, яка нагнітає антиукраїнську політику) рано чи пізно залишить високі кабінети Варшави.

Натомість, Варшава активно співпрацює зі США. На зустрічі щодо "Міжмор'я" особисто був Трамп. Очевидно, що сильна Україна теж може бути там.

Варшава не зацікавлена в будівництві газопроводу в обхід України та Польщі (чого хоче Росія).

Поляки активно висвітлювали Євромайдан. Надсилали допомогу. Створювали комісії щодо передачі свого досвіду в самоврядуванні.

І ще багато позитивного. Невже ми маємо похоронити це задля нафталінових історій?

У Києва є два варіанти.

Побити горшки з усіма сусідами. Зациклились на минулому. І чекати концентрованої "лагідної росіянизації".

Або ж працювати на майбутнє. Працювати з польською молоддю через хакатони та програми обміну. Працювати з елітами, які дивляться вперед, а не гортають фотоальбоми з тридцятих.

Врешті-решт, запустити українських фахівців для допомоги демократичним польським силам на наступних виборах у Польщі - спостерігачів, політтехнологів, медійників.

МЗС не має діяти як собака Павлова. Потрібна стратегія та бачення майбутнього, а не реакції на слова польських націоналістів.

#Бандера | #Польща | #МЗС | #Мінстець | #Україна #PiS | #Rzecpospolita | #Polska
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1902199573155892&id=100000976026384