Шановний пане Директоре Кабінету Міністрів!
Перед тим як закликати представників українських дипломатичних відомств до незрозумілих дій, пропоную ознайомитись з підходом, який застосовують розумні управлінці у розвинутих країнах світу.
Оскільки діючий очільник ДФС вам цього ніколи не розкаже (бо фахівців у нього практично не залишилось, а сам він не знає цих азів), дозвольте пояснити вам деякі прості речі.
Україною укладено ряд двосторонніх та багатосторонніх міжнародних договорів, як про взаємодопомогу та співробітництво в митних справах, так і про правову допомогу і правові відносини у кримінальних справах, а також і про взаємодопомогу у боротьбі зі злочинністю.
Щодо міжнародних договорів про взаємодопомогу та співробітництво в митних справах, то, відповідно до їх умов та законодавства України, компетентним відомством, відповідальним за виконання положень договорів з боку України, є Державна фіскальна служба України (стаття 567 Митного кодексу України). Аж ніяк не дипломатичні відомства.
Одночасно договорами про правову допомогу і правові відносини у кримінальних справах передбачено, що компетентним відомством, відповідальним за виконання положень договорів з боку України є органи юстиції: Генеральна прокуратура або Міністерство юстиції. Тоюто, митні органи не можуть на підставі цих договорів безпосередньо здійснювати міжнародне співробітництво у боротьбі з контрабандою, тобто, в разі необхідності повинні діяти через органи юстиції.
Також у 2000 році Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про взаємну адміністративну допомогу у відверненні, розслідуванні та припиненні митних правопорушень (Найробійська конвенція). Основним здобутком Конвенції є закріплення права її учасників на звернення за адміністративною допомогою до країн-сторін Конвенції. Зокрема, Сторони можуть обмінюватися інформацією щодо поточного стану та змін у їхніх національних митних законодавствах; новітніх розробок та технологій у галузі аналізу ризиків та у сфері боротьби з митним правопорушеннями; осіб, товарів та транспортних засобів, щодо яких існують підозри у митному правопорушенні.
Ще один важливий міжнародний документ - Конвенція про адміністративну взаємодопомогу у сфері митних відносин 2003 року (Йоханнесбурзька Конвенція). Саме Конвенція передбачає гнучкішу і більш різнопланову систему можливостей для національних митних адміністрацій адекватно реагувати на виклики і загрози міжнародній торгівлі та економічному співробітництву. Наприклад, Договірні Сторони можуть створювати спільні групи контролю й розслідування з метою виявлення та недопущення особливих видів митних правопорушень, які потребують ужиття одночасних скоординованих заходів). Упродовж 2005-2007 років митною службою України велася робота щодо приєднання до зазначеної Конвенції. Однак, переговорний процес було призупинено, оскільки статті 20-23 Конвенції передбачають проведення або участь митних органів у оперативно-розшукових заходах. Іншими словами, імплементація цих статей Конвенції можлива лише за умови внесення змін до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та надання права цієї діяльності митним органам.
Отже, в існуючому сьогодні правовому полі можливості боротися з порушеннями митних правил є, а справжнього бажання та розуму немає.
«Вашими молитвами», пане прем’єре, в Україні взагалі відсутня митна служба, функціонує лише незрозумілий додаток до податкової, з функціями, але без прав та повноважень.
Дозвольте зауважити, що для того, щоб відновити українську митницю, достатньо лише вашого бажання та рішення Кабінету Міністрів України. Все в ваших силах, тому ваші закликання до невідомого раніше органу – «українське дипвідомство у боротьбі з контрабандою» виглядають як дешеве кіно.
Не знаю, як там у вас робиться в Кабінеті Міністрів України, але питання митної справи вимагає більш фахової підготовки для її розвитку. Руйнувати – не будувати, а то якось дешево виходить, навіть ваш костюм виглядає дорожчим.
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2014029258635939&id=100000866520113
Комментариев нет:
Отправить комментарий